Херсонець Олександр Бурмагін: «Журналіст у суді має бути освіченим, наполегливим, але чемним»

Відомий медіаюрист громадської організації «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП), родом з Херсона, розповідає - якими законами регулюється поведінка журналістів у суді та які існують правила відеозйомки під час судових засідань.

- Пане Олександре, то якими законами регулюється діяльність журналіста в суді та під час судових засідань?

- Існують спеціальні норми у статті 25 Закону України «Про інформацію», які стосуються прав журналіста, зокрема права на використання техніки й права перебувати у приміщеннях суб'єктів владних повноважень. Ці норми дозволяють журналісту бути всередині будівлі суду й там використовувати техніку. Є інші норми, які стосуються безпосередньо судових процесів, де починають діяти процесуальні кодекси. Загалом, у процесуальних кодексах немає окремих норм щодо журналістів і зазначено, що фото- та відеотехніка під час судових засідань може використовуватися за погодженням із судом, а диктофони, портативні аудіопристрої можна використовувати без будь-яких погоджень. Лише в кримінально-процесуальному кодексі згадуються саме журналісти: якщо судова зала маленького розміру й людей більше, ніж може дозволити технічний стан приміщення, то в ньому залишаються учасники процесу, їхні близькі та рідні, а також журналісти. На закритому ж судовому засіданні не можна бути присутніми як журналістам, так і тим, хто не причетний до справи. Втім, закриті судові процеси трапляються дуже рідко.

- З яких причин у судах останнім часом трапляються конфліктні ситуації за участю журналістів?

- Більшість конфліктів останнім часом була пов'язана з тим, що журналістам забороняли використовувати техніку в будівлі суду. Тобто не під час процесу, а саме в будівлі. Один із останніх випадків трапився в Шевченківському райсуді міста Києва, коли журналістові забороняли працювати з фототехнікою в приміщенні суду. Коли репортерка запитала, на якій підставі це зроблено, представники підрозділу «Грифон» посилалися на правові документи, яких ніхто не бачив, але які нібито давали судді право встановлювати такі обмеження. Але важливо знати, що суд може вимагати щось від журналіста лише в межах чинного законодавства. І коли йдеться про те, що журналіст не може використовувати техніку поза судовим процесом, має бути посилання на певний закон.

Варто пам'ятати, що за журналістом закріплене право використання техніки, крім випадків, передбачених законом. Це важливо, адже буває, що журналістові відповідають, мовляв, право на використання техніки є в якомусь розпорядженні державної судової адміністрації, якомусь наказі чи інструкції. Але таке неможливо. У будь-якому випадку має бути посилання на закон.

- Ви згадували про те, що на відеозйомку під час судового засідання потрібен дозвіл. А як його отримати?

- Для цього потрібно звертатися до складу суду, що розглядає справу, засідання у якій журналіст хоче відзняти. Для отримання дозволу немає чітко виписаної процедури, але варто звертатися завчасно. Ми радимо повідомляти про це суду хоча б за день. Утім, не буде порушенням, якщо таке клопотання буде подано за годину чи дві. Більше того, його можна подати й на початку судового засідання, але в такому разі судді часто бувають не готові до такої ситуації й можуть відмовити.

- Але їхня відмова, напевно, має ґрунтуватися на законних засадах...

- Ні, ця відмова може бути на власний розсуд суду. Процедуру, підстави не виписано. Втім, таке трапляється рідко. Зазвичай суд і журналісти знаходять компроміси. Скажімо, під час кримінальних справ журналісти можуть зняти відеоряд перед засіданням, але під час засідання суддя попросить їх не знімати, бо це може перешкоджати процесу. Таких обмежень більше для цивільних справ, адже тоді потрібно враховувати згоду сторін. Та були випадки, коли суддя дозволяв використовувати техніку з умовою, щоб у кадр не потрапляли сторони, бо від них згоди не було.

- У сучасному світі смартфонів та інтернету чи може журналіст вільно використовувати свій телефон і, скажімо, транслювати засідання суду в соціальні мережі?

- Обмежень щодо цього в законодавстві немає. Використовувати нотатки й портативні аудіопристрої закон дозволяє без будь-яких застережень. Головне – щоб не було відеозаписів без дозволу. Тому практика, коли журналіст робить трансляцію засідання через «Твіттер» чи «Фейсбук», зараз дуже поширена.

- А як журналіст повинен діяти в суді? Чи має він одразу повідомити, хто він, і якщо так, то кому?

- Насамперед, щоб потрапити в будівлю суду, потрібно показувати документ, який посвідчує особу, й таким документом є паспорт. Редакційне посвідчення в таких випадках не спрацьовує. Втім, часто пускають і за посвідченнями, якщо на них є фотокартка, але буває, що представники підрозділу «Грифон» за формальною процедурою вимагають паспорт (внутрішній або закордонний) або ж водійське посвідчення. Усі ці документи є офіційними посвідками особи.

- Як щодо редакційного посвідчення?

- Редакційне посвідчення можна використовувати, якщо є якісь конфліктні ситуації. До виникнення таких ситуацій всі ті, хто заходить у приміщення суду, є рівними й повинні показати лише паспорт чи водійське посвідчення. Безпосередньо під час судового процесу журналістові також не обов'язково повідомляти, хто він є, адже всі судові процеси відкриті, якщо немає спеціального процесуального документу про надання їм статусу закритого. Відповідно, можна зайти на будь-який процес і стати спостерігачем. Такими є міжнародні вимоги до здійснення судочинства. Іноді суддя може попросити журналіста ідентифікуватися. Він цього не повинен робити, адже всі присутні на засіданні вже пройшли контроль на вході. Питання можуть бути лише тоді, коли ці особи почнуть порушувати громадський порядок. Та навіть тоді ситуацією займається «Грифон», а не суддя.

У мене нещодавно був випадок у Черкасах у справі про захист честі й гідності та стягнення моральної шкоди зі ЗМІ. Тоді позивач запитав у журналіста, хто він. Журналіст представився, але представник позивача попросив видалити із зали всіх, хто не був представником сторін, і суддя вирішив поставити це питання на обговорення. Я ж обурився й сказав, що немає чого обговорювати, адже журналіст представився, законно потрапив у цю будівлю і судовий процес є відкритим. Зі мною погодились, і ми продовжили засідання.

- А чого журналіст категорично не може робити в суді?

- Найперше – журналіст не повинен порушувати нормальний хід справи. Він не повинен вигукувати, наприклад. Були випадки, коли суддя просив не використовувати активно спалах від фотоапарату, адже він засліплює очі, чи просив не бігати залою суду. Журналіст повинен спокійно сидіти й фіксувати інформацію тими засобами, якими йому дозволено. Якщо ж він не дотримується професійних та етичних правил, суд спочатку оголошує попередження журналісту, а потім приймає рішення про видалення із зали. Це стосується не лише журналістів, а й інших осіб. В самій будівлі суду також не можна порушувати громадський порядок.

- Все ж, що робити журналістові, коли його не пускають до будівлі суду?

- У разі конфліктів у судах журналіст повинен бути чемним, але наполегливим. Він має озвучити, що він журналіст, а отже в нього є особливий статус. Варто, щоб у нього був бейдж або редакційне посвідчення на видному місці. Потрібно також фіксувати те, що відбувається, якщо є конфлікт, адже надалі це буде доказом. Якщо журналіста не пускають до суду, він повинен викликати міліцію, щоби правоохоронці зафіксували всі обставини конфлікту. Журналістам також варто знати телефон гарячої лінії МВС і звертатися туди. Важливо знати й телефони керівництва структурного підрозділу «Грифон». Загалом же журналіст у суді повинен бути освіченим, наполегливим, але чемним.

 

Олеся Кравчук

 

ОСТАННІ НОВИНИ

ЖИТТЯ