На Херсонщині шукають «ліки» від падіння рівня знань у сільських школах

На Херсонщині шукають «ліки» від падіння рівня знань у сільських школах

На Херсонщині знайшли спосіб у стислі терміни підтягнути рівень знань випускників, аби ті за результатами зовнішнього незалежного оцінювання мали змогу претендувати на вступ до закладів вищої освіти.

Торік кожен п'ятий-десятий учасник ЗНО (надто в глибинці) узагалі провалив тестування з фізики, математики, іноземних мов, а кожен четвертий-п'ятий набрав менше того мінімуму, що необхідний для абітурієнта.

Тому цьогоріч у старших класах по всіх сільських районах провели анкетування для виявлення тих, хто хоче позмагатися за право на вишівський диплом, але не впевнений у своїй готовності до вступних випробувань. Відібрали 867 таких учнів. Їм дадуть змогу щосуботи безплатно відвідувати додаткові експрес-курси в окремих освітніх центрах, де викладатимуть найкращі педагоги.

«Відбираємо 120 вчителів, які за викладання на таких курсах отримуватимуть погодинну оплату. На це вже передбачено кошти з обласного бюджету», - розповів у бесіді з власкором «Голосу України» директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Євген Криницький.

На учасників програми чекає 72 години активного всотування корисної інформації. Мета - аби за результатами тестування-2019 вони набрали не менш як 160 балів.

Якщо досягнуть такого успіху, то отримають, зокрема, ще й можливість першочергово вступити на бюджетні місця до Херсонського державного університету на гостродефіцитні для регіону медичні й педагогічні спеціальності. Але тільки за умови підписання зобов'язання впродовж трьох років після отримання диплому відпрацювати в селах краю. Або ж спробувати вступити до інших вишів області за регіональною програмою «Людський капітал».

Експеримент усіляко вітає Рада ректорів Херсонщини. Хоча експерти й наголошують: розпочинати його треба було значно раніше.

«На жаль, допомога надійшла занадто пізно - чимало здібних випускників сільських шкіл втратили шанс вступити до вишу через погані результати ЗНО. Хоча ще задовго до впровадження зовнішнього незалежного оцінювання фахівці помітили тенденцію до «просідання» рівня знань. Я, приміром, через це почав бити на сполох ще з 2005 року. Але місцева влада почала діяти лише коли проблема загострилася і на додачу відтік студентської молоді за межі регіону сягнув 68 відсотків, - каже перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти професор Олександр Співаковський, обраний ректором Херсонського державного університету. - Нині треба боротися за кожного випускника школи - потенційного студента. Адже саме зараз закладаються основи того, якою буде Херсонщина через десять років, хто лікуватиме і навчатиме дітей, впроваджуватиме інновації».

Голос України