Мангер: Треба проводити профорієнтацію молоді, щоб вони залишалися на Херсонщині

Про це і йшлося сьогодні, 1 лютого, протягом засідання вченої ради Херсонського державного університету. Присутнім на ній був і голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер.

У порівнянні з минулими роками, майже в десять разів менше абітурієнтів вступають на навчання до херсонських вузів.

Причин цьому декілька. По-перше, херсонські учні масово залишають Херсонщину, а по-друге, рівень їхніх знань не залишає їм змогу вступити до вишу.

На порядку денному засідання вченої ради Херсонського державного університету стояло три найболючіші для освітян питання: реформи в освітній інфраструктурі, профорієнтація учнів, умови вступних кампаній.

«Вже сьогодні ми маємо думати про те, яку спеціальність обиратимуть наші майбутні студенти. Ми маємо фактично катастрофу із вступними кампаніями. І мова навіть не про демографічну ситуацію, а про те, що освітній галузі треба переглядати свої послуги, аби херсонські діти залишались тут», – відкрив засідання народний депутат України Олександр Співаковський.

Свою промову ректор Херсонського національного технічного університету Юрій Бардачов присвятив результатам ЗНО на Херсонщині у 2018 році.

Так, за середнім конкурсним балом наша область серед всіх регіонів України посідає 21 місце. Останнє, 25-те, – за Луганською областю. 11% всіх учнів на Херсонщині взагалі не складають іспит ЗНО. За даними одного ліцею, який навів у приклад Юрій Бардачов, з 48 учнів 9-го класу лише 16 переходять до наступного десятого.

Загалом по Херсонській області 10% з 5134 учнів взагалі не подолали прохідний поріг ЗНО з української мови та літератури; з 370 учнів майже 13% не перетнули поріг з хімії; з 2401 учня 19,66% геть не впоралися з математикою тощо.

«Тож варто звернути увагу на те, які знання здобувають діти у школі. За оновленими даними, який збирала незалежна група спеціалістів, на питання «Чи вважаєте ви, що шкільних знань достатньо для складання ЗНО?», 66,5% респондентів відповіли, що їх загалом недостатньо. А для вступу у виш 45,1% абітурієнтів зверталися за допомогою до репетитора», – повідомив ректор ХНТУ Юрій Бардачов.


Важливу тему для обговорення підняв і голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер: «Апарат облради, як ви знаєте, наразі багато уваги приділяє своїм комунальним закладам. Одним з них є Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради, де вчителі проходять підвищення кваліфікації.

Важливим питанням для багатьох освітян є склад комісії, яка безпосередньо зараховує кваліфікаційні рівні. Якщо у нас така ситуація склалася із знаннями у школах, то, можливо, слід переглянути умови проходження вчителями їхнього навчання. Можливо, того, що робиться, недостатньо», – зазначив Владислав Мангер.

Також голова облради зазначив, що підвищення рівня освітньої галузі регіону – питання дуже комплексне: потрібні і законотворчі зміни, і бюджетні, і тоді вже – освітні.

«Гріх вимагати від вчителя повної самовіддачі, якщо ми не можемо забезпечити йому гідної зарплатні, комфортного проживання і т.д. Проте і забувати про те, що діти – майбутнє регіону і країни в цілому так само неможна. А для кого ж ми будуємо нову країну, якщо її мешканці не можуть скласти екзамен навіть з рідної мови?

На законодавчому рівні треба надати більше повноважень новоствореним ОТГ, щоб вони могли розпоряджатися своїми коштами і заохочувати в тому числі і вчителів; треба проводити роботу з батьками; вимагати від педагогічних колективів відповідального ставлення до рівня учнівських знань.

І насамперед треба, звичайно, проводити профорієнтацію учнів. Впевнений, херсонські вищі із задоволенням прийматимуть «у гості» школярів з населених пунктів нашої області, аби розповісти їм і показати: чому, як і де навчають майбутніх спеціалістів. Нам всім треба включитися в процес «рекламування» нашого регіону, аби зберегти абітурієнтів вдома», – впевнений Владислав МАНГЕР.

За матеріалами Херсонської обласної ради