Металеві свідки прогресу у Херсоні

Люди завжди хотіли ділитись один з одним інформацією та важливими новинами. І робили це різними способами.

Наші пращури використовували замість листів багаття та барабани.

Пізніше з'являються перші "листоноші" - гінці, які передавали усні повідомлення. Ці гінці повинні були завчити "лист" зі слів відправника, а потім переказати його напам'ять адресату.

Коли зявилась необхідність десь лишати свої повідомлення, то «скриньками» слугували і камені, і мішки, і навіть черевики.

У перші роки XVI століття у Флоренції були встановлені дерев'яні поштові скриньки - так звані«тамбури». Вони розміщувалися у головних церковних громад і мали щілину вгорі, в яку можна було непомітно для сторонніх поглядів опустити анонімний лист із звинуваченнями проти ворогів держави. Першу поштову скриньку з литого чавуну в Лондоні встановили в 1866 році. З того часу вони активно поширювались по всьому світу.

Дістались вони і до радянських будинків.У них знаходили кореспонденцію, листи від родичів, а малеча – листи від Діда Мороза.

Плинув час і технології не стояли на місці. І поштові скриньки перекочували у наші комп'ютери та телефони.

І залізні скриньки лишились нагадуванням про те, як швидко крокує прогрес...

Олена ПІМЕНОВА
Фото автора