Олекса Паталах

Історик-краєзнавець, письменник

Гетьман небесного воїнства замість вождя пролетаріату в Херсоні

Гетьман небесного воїнства замість вождя пролетаріату в Херсоні
Сьогодні, 21 листопада, православний світ відзначає день святого архистратига Божого Михаїла. І от яка є пропозиція з цього приводу...

Невдовзі мине п'ять років відтоді як з п'єдесталу в Херсоні на площі Свободи була скинута скульптура Леніна. Постамент, що звільнився був увінчаний флагштоком та перетворений на меморіал захисникам України.

Але рано чи пізно постане питання, хто ж має зайняти чільне місце на головній площі Херсона. Як історик-краєзнавець та дійсний член Українського Геральдичного Товариства візьму на себе сміливість запропонувати встановити там скульптуру архистратига Михаїла, як одного зі святих покровителів українського воїнства.

Архангел Михаїл – один з семи небесних ангелів, головний воєначальник у православному церковному житті – з ХІІ століття був покровителем київських князів. Під хоругвами з його зображенням ходили у походи проти ворогів Русі княжі дружини. Шанували архистратига й козаки.

Саме він стає одним з головних патронів Війська Запорозького. Образ його постійно використовувався на козацьких знаменах. З джерел відомо, що саме під прапором із зображенням архангела Михаїла вів свої полки у бій Богдан Хмельницький. Такий же прапор майорів над запорожцями й на раді у Бендерах, на якій приймалася славнозвісна Конституція Пилипа Орлика.

Прикрашало зображення архистратига морський прапор Запорозької Січі, на якому він вдягнений в золоту кирею, срібний панцир і зелену сорочку до колін; штани блакитні, взуття золоте. На голові шолом з перами, у правій руці – меч, у лівій – сфера. Зображували святого Михаїла й на курінних прапорах у останній період існування Запорожжя.

Слугував архангел Михаїл і гербом Києва, а наприкінці XVIII століття його образ прикрашав прапор Київського карабінерного полку, переформованого з однойменного козацького. Пізніше статуя святого з'явилася на куполі приміщення Київської міської думи.

На зорі українського національного відродження у Галичині виникають молодіжні спортивно-пожежні товариства «Сокіл» та «Січ». Відомо, що на їхніх стягах з одного боку на малиновому тлі зображували святого архистратига Михаїла, зі зворотного – золотого лева на синьому тлі.

А 1914 року на базі цих товариств виник легіон Українських Січових Стрільців, що ознаменувало відродження українського національного війська. На стрілецькому прапорі сяяв образ святого Михаїла зі щитом із зображенням золотого лева на знак єднання Наддніпрянської та Галицької України.

Під час війни за незалежність України 1918 – 1921 років святий архистратиг з'явився на прапорі Запорозького полку, який нині зберігається у Національному історичному музеї. Крім того, на певний час його зображення прикрашало кокарду армії Української Народної Республіки, запроваджену військовим міністром УНР полковником Жуковським. Зокрема вона була дуже популярною у корпусі Січових стрільців, яким командував Євген Коновалець.

У наш час архистратиг Михаїл зображений на гербах Києва та ще декількох міст України. Став він символом Революції Гідності, а віднедавна й покровителем аеромобільних військ України.

Мало кому відомий факт, що перший православний храм Херсона був присвячений святому Михаїлові. Була це похідна церква, виготовлена коштом останнього кошового отамана Петра Калнишевського, яку після падіння Запорожжя перевезли до Херсонської фортеці.

Після освячення Катерининського собору Михайлівську церкву перенесли до Грецького передмістя. Цікаво, що її незмінними парафіянами були місцеві чорноморські (колишні запорозькі) козаки, очолювані полковником Іваном Курляндським. Їхній список зберігається у Державному Архіві Херсонської області.

Це пояснює й той факт, що саме на побудову Успенського собору, що постав поруч із Михайлівською церквою, запорожці пожертвували сорок тисяч золотом. Вочевидь, вони були й замовниками іконостасу виконаного у стилі пізнього українського бароко. На жаль, від цієї надзвичайно цікавої мистецької пам'ятки вціліла лише ікона Богородиці «Благодатне небо», яка й нині прикрашає інтер'єр Успенського собору.

А у пам'ять про першу церкву у Херсоні, одна з центральних вулиць міста отримала назву «Михайлівська». За радянських часів її перейменували спочатку на прикордонну, а згодом на честь одного з перших херсонських комсомольців Василя Петренка. Нещодавно їй повернули історичну назву.

Отже площу Свободи в Херсоні цілком могла б прикрасити скульптура гетьмана Небесного воїнства, як називали його запорожці, архистратига Божого Михаїла. Сам пам'ятник варто було б запроектувати з фонтаном, а п'єдестал прикрасити барельєфами з історії українського війська.

Олекса ПАТАЛАХ,
історик-краєзнавець

P.S. А от основою для скульптури може слугувати ікона святого Михаїла з дияконських врат першого іконостасу Катерининського собору, виконана вільним живописцем Михайлом Шибановим у італійській манері. Нині вона зберігається у Херсонському художньому музеї.

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон