За те, щоб фахівці Інституту археології НАН України кваліфіковано розкопали курган біля села та визначили, хто міг його звести, їм заплатять згідно з договором 193 тисячі гривень. А за ознайомчі роботи вже перерахували майже 50 тисяч, каже сільський голова Віктор Плохушко.
— Курган, вірогідно, епохи бронзи, його висота — майже метр. Раніше він був вищим, але за радянських часів його розорали та облаштували виноградну плантацію. Тим не менш, там вряди-годи досі знаходять цікаві артефакти. Нещодавно, приміром, на очі потрапив кам'яний наконечник стріли. Тож тепер археологи розкриють курган і вивчать його вміст. Після цього об'єкт відновимо, — пояснює Віктор Плохушко.
Для громади Щасливцевого витрати на археологів не є науковим марнотратством, як міг би хтось подумати. Це радше інвестиції на перспективу. Після того як науковці нададуть висновок, коли звели курган і хто в ньому похований, він стане туристичним об'єктом. На його верхівці встановлять статуї скіфських та сарматських кам'яних баб, стенд з докладним описом, а також облаштують місце, де подорожні зможуть перепочити.
Так у відпочивальників з Арабатки з'явиться додаткова нагода відвідати саме Щасливцеве, адже теплого моря та засмагання на пляжі не всім достатньо. Давня історія таврійських степів і України також багатьом цікава, тож чому б у вільний час у неї не поринути?
