Наука перемагати катаклізми

На Землі, кажуть, почалася нова «зелена» революція. Її започаткувала група вчених Університету Квінсленда і Університету Сіднея (Австралія).

Науковці Зеленого континенту розробили метод швидкого вирощування сільськогосподарських рослин. Перші результати вразили: пшениця, ячмінь, горох і нут дали по шість партій врожаю на рік!

Одначе цей науковий феномен - всього-на-всього експеримент на майбутнє, а їсти, як мовлять в Одесі, хочеться сьогодні. Тому видаються набагато ціннішими досягнення, розраховані на задоволення не стільки завтрашніх, скільки сьогоднішніх потреб у продовольстві.

І тут вітчизняна аграрна наука не відстає ні від Австралії, ні від Європи, ні від решти світу. В цьому можна переконатися на дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України. Тут відбувся традиційний День поля, на який прибули близько 300 представників агрофірм і дослідних господарств, фермери і постачальники добрив, препаратів проти шкідників і хвороб, сільгосптехніки з Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей України. У центрі обговорення - інноваційні технології вирощування посухостійких культур та ефективне застосування зрошення в сучасних умовах.

На науково-інноваційному полігоні співробітники Інституту зрошуваного землеробства НААН продемонстрували понад 300 нових сортів і гібридів посухостійких культур (сорго, проса), а також сої, кукурудзи, соняшнику, люцерни селекції Інституту та провідних селекційних науково-дослідних установ України. Учасники «університету просто неба» змогли впритул ознайомитися з інтенсивними технологіями їх вирощування.

Вже самі назви доповідей, виголошених на демонстраційному полігоні, самі за себе говорять: «Технічне забезпечення галузі зрошуваного землеробства та підготовки ґрунту до сівби озимих культур після різних попередників», «Досягнення сучасної селекції озимої пшениці Інституту та підбір найбільш адаптованих сортів її для різних попередників і строків сівби», «Інновації в технологіях вирощування проса і сорго», «Перспективи використання краплинного зрошення», «Високопродуктивні сорти сої для біологічного землеробства»... І йдеться тут уже не про теорію, а, радше, про завдання на найближче майбутнє. І очевидно, що «зелена» революція відбувається не десь в Австралії, а у нас, в Україні, там, де вже сьогодні програмується хліборобська стратегія з поправкою на глобальне потепління.

- Селекцією я займаюся ось уже 44-й рік і присвятила свої наукові пошуки одній культурі - озимій пшениці, м'якій і твердій, — розповідає старший науковий співробітник відділу селекції інституту кандидат сільськогосподарських наук Галина Базалій. - Наш науковий заклад вперше в Україні почав працювати над селекцією пшениць, розрахованих для вирощування саме на зрошенні. Такий рік, як цей, показав, що вирощувати ранні зернові на зрошенні в умовах глобального потепління доцільно і економічно вигідно, адже їхня врожайність становить більше 10 тонн із гектара. Останнім часом ми створили дуже перспективні сорти озимих пшениць, урожайність яких сягає і 11 тонн з гектара. Це Анатолія, Овідій, Ледя, Марія... Це сорти нашого майбутнього. Цінність їх ще й у тому, що вони можуть давати високі врожаї не лише на зрошуваних землях, а й на богарі. В нинішньому році ми заклали спеціальні досліди не тільки в нашому інституті, а й на полях дослідних господарств, і врожайність на богарі сягнула до семи тонн з гектара. І це при такій погоді!

На ділянках із різними попередниками науковці продемонстрували аграріям і зразки ґрунту, відібрані для визначення його вологості. Вони повідали секрети збереження і накопичення ґрунтової вологи в сучасних погодних умовах.

Особливу зацікавленість в аграріїв викликала демонстрація ділянок, на яких вивчається продуктивність кукурудзи, а також люцерни на краплинному зрошенні.

Провідні вчені інституту проконсультували сільгосптоваровиробників щодо підбору найкращих сортів і гібридів сільськогосподарських культур та наявності насіння озимих культур у насіннєвих господарствах південного регіону під урожай 2019 року.

Поза сумнівом, актуальні й змістовні поради науковців допоможуть вітчизняним аграріям належним чином провести осінню посівну кампанію, виростити у майбутньому році в умовах зміни клімату гарні врожаї.

- На кожному Дні поля ми знайомимо його учасників із найновішими досягненнями вітчизняних науковців, тим паче що наш інститут є також Центром наукового забезпечення агропромислового виробництва не лише Херсонщини, а й усього Півдня України, - підбила підсумок Дня поля директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, член-кореспондент академії Раїса Вожегова. - Мова тут не лише про перспективні посухостійкі сорти і гібриди різних сільгоспкультур, пристосовані до умов глобального потепління, а й новітні технології вирощування врожаїв на зрошенні, що відіграє все більшу роль. І свої оцінки здобуткам наших селекціонерів і технологів ставлять численні суховії і затяжні посухи.

- І поле ваших пошуків стає щоразу ширшим...

- Це справді так. Торік, вступивши в Асоціацію виробників бобових культур, ми почали активно займатися селекцією, випробуванням і насінництвом нуту, сочевиці, машу, продовжуємо опікуватися просом і сорго...

Проблеми зрошення в Україні, особливо в умовах посушливого Степу - в зоні особливої уваги. В процесі наукових пошуків вносяться поправки у звичні донедавна норми і строки поливів, випробовується нова іригаційна техніка. Якщо на полях інституту застосовується звичайне дощування і краплинне зрошення, то в дослідному господарстві «Асканійське» закладено демонстраційний полігон, на якому діє підземне краплинне зрошення. Цей спосіб поливу перспективний, але і його потрібно вивчити в жорстких умовах Степу, підібрати під нього відповідні культури тощо.

Василь ПІДДУБНЯК
Сільські Вісті

На фото автора: відомий у Північному Причорномор'ї творець озимих пшениць Галина Базалій вірить у те, що Україна завжди буде житницею не лише Європи.