Що буде з мінімальною зарплатою херсонців?

Про те, що мінімальна зарплата в Україні з 2019 року може зрости до 4170 гривень не сказав хіба, що найбільш ледащий з політиків.

З початку року на цьому саморекламується Президент. У вересні він знову повернувся до теми, і завив, що цього року влада все ж ухвалить рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до майже 4200 грн.:

«Чотири роки тому мінімальна заробітна плата була 1000 – 1200 грн. Потім ми вирішили революційно з 1600 грн підняти до 3200. Це було минулого року. Цього року, наприкінці бюджетного року ми приймемо рішення поставити майже 4200 грн. І це нечуване зростання зарплати. Але ми це робимо не перед виборами – ми це робимо для того, щоб не бути більше країною дешевої робочої сили – у нас інші конкурентні переваги, а українці мають право отримувати гідну зарплату».

Повіримо Президентові на слово, чи все ж перевіримо його на «вошивість»?

Вартість долара на момент так званих «революційних» дій складала – 7,77 грн/$  Т.т. тоді заробітна плата була – $128,70 – $154,44.

Сьогодні мінімальна зарплата складає – 3200, у сучасному курсі долара це – $112,83. 

То, про яке збільшення говорить Президент? Воно йому ввижається? І він плутає «грошову масу» з грішми. Так, папірців хтось отримує у 3 рази більше, а їх справжня вартість? Поглянемо, що можна було купити на ті гроші, і на ці.

Хліб. Вартість буханця пшеничного хліба у 2013 році складала в середньому 4,78 грн, у 2017 – 12,35. Яловичина чотири роки тому коштувала 54,17 грн/кг, зараз більше 110 гривень. Сало зараз обходиться в 68 грн/кг, у 2013 воно коштувало 23,89. Молоко від 7,7 гривень «стрибнуло» до 17,6. Вершкове масло зараз коштує в середньому 158 грн/кг, а до Майдану коштувало 60 грн. Яйця у 2013 році – 9,69, а чотири роки по тому їх можна було купити від 21,10.

Національна валюта за цей час знецінилася майже у 3 рази.

Що сталося з продуктами цього року? За шість місяців 2018 найбільше зросли ціни на овочі та фрукти: на 20,9% і 15,7% відповідно, - повідомляє Державна служби статистики. Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 4,6%. На 20,9% і 15,7% зросли ціни на овочі та фрукти. На 7 – 2,5% стали дорожчими риба і продукти з риби, хліб, макаронні вироби, м'ясо та м'ясопродукти, молочні продукти, масло, безалкогольні напої.

Тарифи на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 1,4%, що пов'язано з підвищенням тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій – 11,8%, водопостачання – 6,9%, каналізацію – 6%.

Зростання цін у сфері охорони здоров'я на 4,6% відбулося за рахунок подорожчання послуг лікарень на 7,7% і амбулаторій на 6,8%.

Ціни в сфері транспорту підвищилися на 4,7% головним чином через подорожчання транспортних послуг на 9,4%, палива та мастил на 4,1%.

В цілому інфляція в січні-травні досягла 4,4% (у відповідному періоді попереднього року – 6,2%).

Для порівняння ціни у Польщі: Хліб – 2,60 zł; Булка – 0,49 zł; Масло – 4,20 zł (200g); Сир твердий – 20,00 zł (1kg); Молоко – 2,30 zł (1l); Яйця – 4,99 zł (10 шт.); Шинка – 25,00 zł (1kg); Помідори – 4,99 zł (1kg); Огірки – 4,00 zł (1kg); Картопля – 1,10 zł (1kg); Рис – 2,99 zł (400g); Макарони – 2, 99 zł (400g).

Курс грн/zł – 7,57.

Не забув Президент похвалитися й тим, що стосується фінансового забезпечення українських військовослужбовців: якщо у 2014 році мобілізований військовий отримував 600 грн на місяць, і йому треба було відслужити три місяці, щоб отримувати 2 тис. грн., то: «Скільки снайпер буде отримувати зараз, після реалізації позавчорашнього рішення Ради національної безпеки і оборони на фронті? 20 тис. грн. 10 тис. грн – мінімальна як солдата, і 10 тис. – доплата за участь в операції об'єднаних сил. 600 грн і 20 тис. грн – це масштаб змін, які відбулися в країні».

А за рахунок кого такі збільшення? Пересічних громадян, адже у всіх інших зарплата так не збільшується. І потім, ми знову повертаємося до теми: якщо особа заробляє гроші під час виконання своїх прямих службових обов'язків, і як бачимо досить не маленькі, то про які інші привілеї йде мова? Про який «героїзм» слід говорити, якщо людина виконує роботу за відповідну зарплату?

Президент так само не забув нагадати, що на сьогодні зростає і середня заробітна плата, і коли вона досягне 12 – 15 тис. грн за рахунок підвищення ефективності праці, коли люди будуть отримувати 400 – 600 євро, то вони перестануть виїжджати на роботу за кордон. Хто б сумнівався.

Тільки президент більше не ризикнув назвати дату, коли таке щастя припаде на голови українців.

Що ж стосується самореклами на підвищенні мінімальної заробітної плати, то цим неприминув похвалитися і Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман: «На наступний рік мінімальна заробітна плата зросте з 3723 до 4170 грн». Прем'єр зазначив, що зміни будуть відображені у проекті державного бюджету на 2019 рік, який уряд має намір внести відповідно до законодавства, до 15 вересня.

У той же час Федерація профспілок України вважає, що мінімальна заробітна плата в Україні має становити не менше 7,7 тис. грн.
Кинулося саморекламуватися на підвищенні виплат ще одне нещастя українського політикуму.

«У проекті Державного бюджету на 2019 фінансування оборонної галузі має зрости до 5,3% ВВП, в тому числі повинна бути збільшена заробітна плата військовослужбовцям на 30 – 40%»,- заявив голова Комітету з питань національної безпеки і оборони, заступник керівника фракції «Народний фронт» Сергій Пашинський.

За рахунок чого збільшуватимуть?

На думку Пашинського, сьогодні в Україні «відбувається величезна несправедливість, тому що солдат, який в даний момент зі зброєю в руках захищає нашу батьківщину, отримує 7000 гривень без надбавки, а чиновник отримує по 30-40 тисяч гривень». Як бачимо, не йде мова про те, що чиновникам зменшать зарплати, говорять – збільшать солдатам. За рахунок кого і чого? 

А тепер з хмарин спустимося на грішну землю.

Чи є за рахунок чого підвищувати мінімальну зарплату? Так, тільки за умови перевиконання доходів бюджету, - про це заявив Міністр соціальної політики Андрій Рева ще наприкінці травня: «У бюджеті поки немає коштів для підвищення мінімальної зарплати, чи зможе уряд знайти необхідні кошти, стане ясно на початку липня цього року». Не знайшов.

За словами міністра, підвищення можливе за умови перевиконання доходів бюджету, тоді як у першому кварталі було недовиконання майже на 6 мільярдів. У травні практично вийшли в нуль.

Андрій Рева пояснив, що підвищення мінімальної зарплати потребуватиме додаткових перерахувань коштів з державного бюджету до місцевих. На думку міністра, є кілька варіантів, де знайти необхідні гроші, - митниця і тіньова зайнятість: «Треба збільшувати дохідну частину бюджету. Зараз ви бачите, які заходи вживаються щодо контрабанди на митниці. Протягом літа ми вживатимемо серйозні заходи по «тіньовій» зайнятості, щодо тих «рабовласників», які не хочуть реєструвати людей».

А от що говорив у травні про підвищення мінімалки Прем'єр – можливостей поки немає: «У чому питання підвищення мінімалки? Мінімалка залежить від розвитку національної економіки, вона повинна бути посильною для роботодавців. Крім того, вона тягне за собою і бюджетні витрати. Це все повинно бути збалансованим. 3,2 тис. - це був наш чіткий розрахунок. Тому будемо йти далі, і як економіка буде реагувати, так ми і будемо рухатися далі. Я – за те, щоб мінімальна заробітна плата зростала, я – за те, щоб галузеві зарплати росли. Сподіваюся на те, що ми зможемо це робити далі, але зараз можливості для такого рішення немає».

У той же час, за словами Гройсмана, в цьому році середня заробітна плата може зрости до близько 10 тис. грн і без підвищення мінімальної зарплати до 4,2 тис. грн.

У той же час, за підрахунками Мінфіну, уряд не зміг з другого кварталу підвищити мінімальну зарплату до 4200 грн, оскільки держбюджет за перші три місяці недоотримав 6,1 млрд грн., або 3,1% доходів.

Перед тим, раніше, заступник міністра фінансів Сергій Марченко заявляв, що підвищення мінімальної зарплати до 4200 грн з квітня обійшлося б бюджету в суму від 13 до 30 млрд грн.

В останні дні серпня Рахункова палата повідомила: Україна ризикує провалити виконання бюджету-2018 – план доходів загального фонду держбюджету в першому півріччі не виконаний на 15 млрд гривень, а заборгованість підприємств з виплати заробітної плати зросла до найбільшого з 2010 року обсягу – 2,7 млрд грн.

У Рахунковій палаті відзначили: від Національного банку в першому півріччі надійшло 38 млрд грн з 44,6 млрд грн річного обсягу коштів, а також отримані 8 млрд грн разових надходжень від продажу 4G-ліцензій.

Відзначається, що з урахуванням не проведеного розміщення облігацій зовнішньої державної позики на суму 56 млрд грн, а також невиконання плану надходжень від приватизації держмайна на 4,5 млрд грн, загальне невиконання плану надходжень до загального фонду держбюджету склало 74 млрд грн.

У той же час у Мінфіні відзначили, що дефіцит бюджету утримується в межах запланованого граничного обсягу і становить 9,8 млрд грн.

При цьому в Національному банку України вже допускали, що дефіцит держбюджету може перевищити запланований рівень – 2,5% ВВП (близько 17,5 млрд грн).

В цілому в основі держбюджету України на 2018 рік лежить прогноз зростання реального ВВП країни на 3% при інфляції у 9% на кінець 2018 року, що близько до прогнозів Нацбанку. 

Враховуючи все сказане виникає питання: а за рахунок чого ж влада збирається таки підняти мінімальну заробітну плату? За рахунок друкарського верстату. Т.т. буде надрукована додаткова купа папірців, які будуть називати «гроші», хоча це буде тільки папір забруднений фарбою і не більше.

До речи «оптимізм» влади ще у лютому намагалися остудити і у МВФ, там заявили: «Ми за те, щоб українцям збільшували зарплати, але це повинно супроводжуватися збільшенням продуктивності праці», - сказав постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. МВФ попереджає про небезпеку надмірного підвищення мінімальної зарплати.

Люнгман зазначив, що уряду необхідно справлятися з фіскальними викликами для збереження зростання економіки, що влада повинна контролювати збільшення зарплат: «Є спокуса дуже швидко збільшити зарплату, але це погано відіб'ється на зростанні економіки».

Підвищення, яке сталось минулого року нанесло шкоду, замість того, аби принести користь.

Держстат переконує: інфляція в Україні у 2017 році прискорилася до 13,7% у порівнянні з 12,4% у 2016 році.

При цьому, за оцінкою Нацбанку, підвищення з 2017 року мінімальної заробітної плати додало 2 – 2,5 процентних пункти до інфляції 2017 року, тоді як підвищення пенсій з жовтня додасть ще 0,3 – 0,6 п.п.

У свою чергу прем'єр-міністр Володимир Гройсман не згоден з тим, що на зростання інфляції у 2017 році (вище попередніх прогнозів) вплинули занадто великі соціальні вплати.

Політик ніколи не признає, що прав економіст. Закони економіки ані обминути, ані обманути неможливо.

Влада почала розкручувати маховик передвиборчих виплат, що з часом призведе до ще більших втрат – переконують експерти-економісти і застерігають – зупиніться поки не пізно – виплати не підкріплені реаліями економіки це шлях у безодню інфляції.

Ті, хто прийде після цих отримають ще більш розбалансовану систему (а точніше її повну відсутність) і будуть змушені у перші ж дні перебування у влади, для нормалізації ситуації, здійснювати шокову терапію.

За твердженням експертів – саме на це й спрямовані всі дії теперішньої поки що влади.

Сергій ОСОЛОДКІН