Херсонщина: маршрут є, та автобус не ходить

Чомусь здається, що проблема автобусного сполучення в Горностаївському районі ніколи не буде розв'язана належним чином.

Інакше, як можна назвати те, що ось уже понад рік мешканців багатьох його населених пунктів залишаються «відрізаними» від районного та обласного центрів? То все чекали конкурсу – він відбувся, визначено перевізника, а ось обслуговування, м'яко кажучи...

Кожне село повинне мати автобусне сполучення з районним чи обласним центром - таке завдання влади. Але реальність дуже далека від планів та бажань. Тож мешканці Горностаївщини вже зовсім зневірилися в тому, що колись в районі налагодять автобусне перевезення.

Після річної тяганини - хто і що повинен робити і за що відповідає, пояснень, що ніхто з перевізників не хоче обслуговувати район - зрештою Горностаївська райдержадміністрація оголосила проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника на приміських автобусних маршрутах. Цей конкурс відбувся 30 травня 2018 року.

Визначено перевізника - ФОП Амелін Дмитро Олександрович. З ним районна державна адміністрація уклала угоду, а голова Олександр Єрохін затвердив діючий розклад руху за трьома маршрутами: Каїри – Горностаївка; Запорізьке – Горностаївка; Лопатки – Горностаївка.

Втім, пізніше з'ясувалося, що хотіли, як краще, а вийшло, як завжди: якщо до конкурсу перевізник «напрацьовував» маршрути, тобто зо два місяці двічі на тиждень забезпечував перевезення, то опісля автобуси ( крім Каїри – Горностаївка) зовсім перестали курсувати. Щоправда через три тижні - цього вівторка - з'явився автобус Запорізьке – Горностаївка.

Тож, виходить, нові перевізники справно виконували свої функції до того дня, коли, мабуть, зробили висновок, що маршрут не приносять їм бажаної фінансової вигоди? Або в них з'явилися інші перспективи. Інакше, чому припиняти регулярність перевезення? Пояснити ж, чому не забезпечується перевезення пасажирів, ніхто не може.

Отже, що виходить? Під час тендерних процедур перевізники обіцяють «золоті гори» на комфортне перевезення пасажирів: в усі села заїжджатимуть, і пільгові категорії населення возитимуть... А насправді виходить все по-іншому.

Виграє перевізник конкурс – і попервах їздить по обумовленому маршруту. А згодом починається: то не доїхав до села через несприятливі погодні умови, то дорога розбита завадила, то зовсім не виїхав на маршрут, бо поламався, то нарікає на збитковість маршруту. А в результаті люди залишаються «відірваними» від цивілізації та отримання необхідних соціальних і медичних послуг.

Особливо це стосується мешканців Костянтинівської громади та сіл Червоноблагодатного, Лопаток, Маринського. І скільки не звертаються зі скаргами - все марно. Спочатку люди обурювалися, але зрозумівши, що до них ніхто не прислухається, махнули на всіх рукою і кожен вирішив покладатися лише на власні сили та можливості.

Дивує одне: навіщо перевізник взяв маршрути, якщо не бажає їх обслуговувати і виконувати те, що прописано в договорі? Можливо, для того аби забрати й обласні маршрути: така негласна домовленість ніби була - запропонувати «пакетний» маршрут, тобто обласний прибутковий і «в доважок» місцевий неприбутковий.

Але ж і сполучення сіл Горностаївського району з обласним центром регулярністю не зовсім радує. Якщо з Горностаївки до Херсону та назад щоденно є два рейси, то деякі села залишаються поза увагою. Починав їздити автобус за маршрутом Велика Благовіщенка – Херсон, наразі припинив – уже тиждень, як його немає. Щоправда безперебійно ходить автобус Козачі Лагері – Херсон та Козачі Лагері – Нова Каховка, але це інший перевізник.

Зрозуміло, перевізники обслуговують більш вигідні для свого гаманця села, а від малоприбуткових відмовляються. За їх словами, одна з причин – украй поганий стан сільських доріг, які подекуди так розбиті, що й асфальту не видно. Інша причина – мало пасажирів через нелегальних перевізників і, як наслідок, збитковість маршрутів. Але тут двояко можна оцінювати ситуацію: у людей немає впевненості, що автобус таки буде та й з нелегалами ніхто боротися не бажає.

Цікаво знати: а якщо у село не їздить автобус, то що за це буде перевізнику? Тобто, коли перевізник відмовляється здійснювати умови договору, то чи можна до нього застосовувати якісь штрафні санкції? Ймовірно, це розірвання договору по тому маршруту, який він відмовляється обслуговувати.

А де знайти нового перевізника? Адже, як стверджують у райдержадміністрації, сьогодні просто немає бажаючих здійснювати перевезення районними маршрутами.

Хто відповість на ці запитання та розв'яже цей «гордіїв вузол»?

Сподіваємось, що ті, хто уклав угоду про здійснення перевезення пасажирів у районі згадають про людей і наступну публікацію ми зробимо з відкриття відремонтованої дороги чи з поновлення автобусних маршрутів, якими зможуть користуватися всі мешканці району а не лише його частини. Адже всі люди мають однакове право на вільне пересування і транспортні блага цивілізації.

Любов РУДЯ