Чи будемо на Херсонщині з хлібом?

Чи будемо на Херсонщині з хлібом?

Майже на десятиденку раніше звичного розпочалися нинішні жнива.

«Початок жнив у цьому році більш ранній, ніж у середньому за останні роки, але, як відомо, цей сезон від початку був доволі нетиповим. Релевантні прогнози врожайності будуть доступні ще не скоро, однак, виходячи з поточного стану посівів та близької до ідеальної перезимівлі озимих культур, ми зберігаємо прогноз врожаю у форматі «60 млн тонн +», — повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у «Фейсбуку».

Як завжди, оптимістично, але знову непереконливо. Відчувається, що міністерські чиновники зі свого «неба» ніяк не опустяться на землю, бо якби опустилися, то дізналися б про те, що нинішній рік хлібним аж ніяк не назвати.

Укргідрометеоцентр зафіксував у квітні рекордну як для серединного місяця весни кількість днів із критичною для рослинності відносною вологістю повітря (менше 30 %). Не лише у південних областях країни, а й, скажімо, у Харківській та Кіровоградській заговорили про недорід через масштабну посуху...

Чи є вихід? Звісно є, але там, де його шукають.

— Третій рік, як ми ввели у структуру сівозміни пари, — розповідає керівник успішного сільгосппідприємства у Каховському районі на Херсонщині В'ячеслав Рябцев. — Вони становлять близько 25 відсотків орендованої землі. До необхідності впровадження парів ми прийшли після 2013 року, переживши дуже посушливі роки, коли у ґрунті вологи майже не було, що для нашої зони ризикованого землеробства не дивина. Сьогодні по хорошому пару ми сіємо ріпак, після ріпаку — пшеницю, після пшениці — соняшник, потім знову пар. Тепер уже й фермери із нас приклад беруть...

— Херсонська метеослужба за 136 років спостережень зареєструвала у 2012-му і 2018 роках високі температурні режими. І це — в одному десятилітті! — зауважує завідувач відділу агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААНУ кандидат сільськогосподарських наук Сергій Заєць. — Ми вже бачимо, що той температурний режим, який був на Півдні України, вже добрався аж до столичної області!

— То чи ж буде Україна нині з хлібом?

— Не говоритиму за інші області, але Херсонщина завжди була і повинна залишатись хлібним краєм. Одначе для цього тільки бажання мало. В ситуації, що ускладнюється ледь не з року в рік, передовсім — на зерновому полі, важливо добиватися гарантованого одержання сходів. А це можливо лише на парових і зрошуваних полях. Іншими словами, слід переорієнтувати сівбу ранніх зернових на парові площі й зрошувані землі.

— Але ж не всі аграрії «ризикують» сіяти по парах ту ж озиму пшеничку...

— На жаль, парові площі наші господарники відводять під озимий ріпак. І це зрозуміло: тільки на цих площах можна отримати гарантовані сходи. Нині під цю культуру в області вже відводиться щороку 50—60 тисяч гектарів. Чи правильно це? Гадаю, що ні. Нам потрібно не ріпаком «квітчати» рідну землю, а відновлювати зрошення і вирощувати хліб на зрошенні. Раніше ранні зернові висівали на загальній площі, яка доходила до 100 тисяч гектарів, зараз ця площа утричі менша. Та й при цьому часто грубо порушують сівозміну, що в остаточному підсумку призводить до падіння врожайності, а то й деградації ґрунтів...

Ось така ситуація. І якщо вже зараз аграрії не почнуть прислухатися до вчених, а продовжать «ріпакувати» з огляду на західні ринки, то не бути більше Україні житницею Європи, як би того не хотіли міністерські статисти.

Василь ПІДДУБНЯК
Сільські Вісті