Відстань Херсон – Київ потягом за півтори години?

Для мешканців Херсонської області почалися «жнива» – збір «врожаю відпочивальників» - курортний сезон. І, якщо два роки тому ми сміливо говорили, що стали Меккою для українців і центром миробудови по організації та проведенню відпочинку, то цього року, здається, нам доведеться знову про це забути.

Не секрет, що після того як статися відповідні метаморфози на півдні України, більша частина відпочивальників поїхала не в Одесу, де дорого і мало екологічно чистої природної рекреаційної зони, а до Херсонщини, яка змогла запропонувати відпочивальникам не хитромудрий, але досить пристойний відпочинок.

Та, здається, що вже минулого року ті, хто відстоює інтереси Одеси були активовані і хтось відповідним чином так «зацікавив» чиновники залізної дороги, що чомусь Херсонщина залишилася майже без додаткових потягів, тоді як Одеса отримала всі які були у попередні роки і навіть більше.

Цього року історія ще більш жахлива: до Херсону немає взагалі додаткових потягів. Чому? «Укрзалізниця» офіційно жаліється, що у неї немає рухомого складу, що вона не здатна на старих путях пропускати додаткові навантаження, що взагалі перевозити пасажирів не рентабельно.

Як саме працювало керівництво області, яке не спромоглося «вибити», «вигризти», «відбити», «вкрасти» додаткові потяги до Херсону, через що люди суттєво втратять гроші, це тема окремої розмови, ми поговоримо про потяги.

Для херсонців ці 3 місяці будуть знову жахливими, якщо раніше були хоч сподівання, що можна по справах виїхати у Київ, то сьогодні і їх немає – відпочивальники (а може спекулянти) закуповують квитки ледь вони з'являються у продажу. Хоч пішки йди...

Тим же, кому пощастить сісти у вагони, заздалегідь слід готуватися до всіх 7 кіл пекла, які доведеться пройти за ті 8 – 12 години шляху від Херсона до Києва: спека, сморід, відсутність зручностей, занедбані старі вагони все це у асортименті.

І от на фоні такого сервісу і повної вакханалії фантасмагорично звучить заява чергового прожектера з Кабміну – міністра інфраструктури України Володимира Омеляна який чи то з «дуру» чи то з «будуна» заявив, що «Наступного року в Україні з'явиться тестовий майданчик для Hyperloop».

Пане Омелян, Ви з дуба впали? Ви коли в останній раз їздили у звичайному вагоні, звичайного рейсового потягу? Про що Ви говорите: «Ми зараз ствердно говоримо, що у п'ятирічній перспективі готові почати вже перші поїздки (за допомогою технології Hyperloop)».

Для довідки: «Нyperloop Transportation» - одна з перших компаній, що виявила інтерес до проекту високошвидкісного транспорту Нyperloop. Компанія вже має договори на проектування і будівництво ліній швидкісного транспортування з такими країнами як: Франція, Словаччина, Австрія, Угорщина, ОАЕ тощо.

На питання, що думає про це Прем'єр, той так собі зауважив, що це приватна ініціатива Омеляна, а він особисто займається проблемами метро у Дніпрі. Пригадайте, у нас вже був один такий високий чиновник, який підписував мільйонні проекти з гірськолижним інструктором. Що, знову?

ЗМІ повідомили: «Міністерство інфраструктури України та Нyperloop Transportation Technologies підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю в роботі над проектом Нyperloop».

Нам мало «Hyundai» від ще одного «далекоглядного» міністра? Ну, скажіть про який швидкісний транспорт з мільярдними витратами тільки у його розробку може йти мова, якщо в Україні до 40% залізничних колій у т.ч. майже вся Херсонська область й досі не мають електрифікації? А «швидкісний» потяг «Інтерсіти Херсон – Київ», з великим трудом розвиває «шалену» швидкість до 80 км/год, і то тільки на окремих ділянках дороги?

Говорячи про нову забавку (вибачте проект) Омелян заявив: «Він повинен бути комерційно успішним, це не повинна бути чергова ідея, яка дотується урядами. Це повинна бути абсолютно прозора бізнес-модель, яка генерує прибуток».

Скільки разів нам вже обіцяли щось подібне, а помі гроші кудись зникали, і знаходили їх у чиїхось офшорах.

«Україна, - заявив Омелян, - разом з низкою інших країн, які хочуть приєднатися до тестування Нyperloop, вже в світовому тренді. Але ми разом повинні здійснити цю реальність».

Про який світовий «тренд» булькоче Омелян, коли у нас у вагонах діряві підлоги і дахи, фекалії з туалетів виливаються прямо на колію, а взимку у вагонах на підвіконнях та столиках лежать купи снігу?

Замість того, аби витрачати гроші на забавки заради того, аби комусь дозволили постояти поруч з «великими» пацанами і задовольнити власні комплекси «маленької людини з черні, що потрапила у люди» (що притаманно більшості сьогоднішніх українських так званих політиків), краще було б задуматися над тим, як покращити перевезення пасажирів, а не лякати європейців сараями на колесах, які тут гордо йменують потяги «Інтерсіті». Смішно!

Той, хто хоч раз був у Європі і користався послугами тамтешніх швидкісних потягів, справжніх «Intercity-Express», які рухаються із швидкістю до 400 км на годину (розрахункова 500 – 700), той знає, що той ерзац, який нам тут подають як «досягнення» європейського зразку, це не що інше, як приміський потяг для перевезення робочих між двома сусідніми станціями на відстань 15 км.

Схаменіться, панове! Психіатр вас вже чекає – поспішайте!

Сергій ОСОЛОДКІН