На Херсонщині бджолам несолодко. Пасічникам теж

На Херсонщині бджолам несолодко. Пасічникам теж

Понад 50 тисяч бджолосімей «жнивують» у ці дні на Херсонщині. Статистично. А практично? Важко сказати, позаяк не кожен бджоляр відважиться у ці дні, коли аграрії обробляють посіви від шкідників і хвороб, випустити своїх крилатих трудівниць «на вільні меди» — не хочеться ризикувати.

Сусіди ризикують. І що ж? Наприкінці травня у Дніпропетровській області, за даними тамтешніх пасічників, постраждало понад півсотні пасік (більш ніж 2 тисячі бджолиних вуликів!). Бджоли гинули хмарами не лише у Криворізькому і Софіївському районах, а й сусідніх — Долинському Кіровоградської і Казанківському Миколаївської областей.

Бентежні звістки про штучний бджолиномор надходять також і з інших регіонів країни, зокрема з Харківщини, Житомирщини, Хмельниччини, Сумщини, Рівненщини, Волині...

Спілки пасічників України повідомила, що загалом від ганебного застосування «великої хімії» безпченими господарниками за останній тиждень в Україні постраждало щонайменше 70 пасічників, у яких пропало майже 3 тисячі бджолиних родин.

«Поодинокі випадки отруєння були й раніше. Але гинули льотні бджоли, тобто ті, котрі літали й потрапили під потраву. Але зараз іде подальше зараження, і масово гинуть цілі бджолині родини», — нарікає криворізький бджоляр Михайло Ротар, котрий тримає пасіку в селі Кудашівці Дніпропетровської області. На цій пасіці загалом трудилося 130 бджолиних родин, нині деякі вулики не гудуть — мертві! Чоловік оцінює свої матеріальні збитки у 400 тисяч гривень. А моральні?..

Що робити? До кого звертатися пасічникам? Чи настане колись мир між бджолярами і тими ж фермерами?

Ось відповідь на ці злободенні питання Олега Ряшкіна, представника некомерційної компанії «Гранд Експерт», які я записав минулої п'ятниці:

— Саме наша організація займається стосунками між бджолярами і аграріями двома важливими питаннями — попередженням загибелі бджіл від пестицидів, а також запиленням сільгоспкультур для підвищення їх урожайності. З приводу масової останнім часом загибелі бджіл можу сказати таке. У міністерстві аграрної політики і продовольства України відбулася міжвідомча нарада, учасники якої вели мову про те, як попередити загибель бджіл і як відшкодовувати збитки.

Чому ця нарада відбулася? За останні два місяці у 16 районах різних областей України зафіксовані масові отруєння бджіл. «Падали» пасіки, на яких утримувалися по 100, 200 і навіть 400 (!) бджолосімей. У грошовому еквіваленті збитки дуже великі. Порахуйте: одна бджолосім'я — це 100 американських доларів, плюс недоодержаний мед, плюс... І через що такі колосальні втрати? Через те, скажімо, що фермер перед тим, як обробляти посіви, «забув» попередити пасічника чи застосував сумнівні препарати, та ще й удень.

— Який же вихід?

— Ми розробили безкоштовну систему, яка дозволяє заздалегідь повідомляти пасічників про те, де, коли і хто оброблятиме поля. Як вона діє? На спеціальному веб-сайті (www. grand. expert) пасічники вказують місця дислокації вуликів. У свою чергу, агрономи, керівники сільгосппідприємств чи фермери вказують на карті поля, які збираються обробляти. І майже одразу бджолярам приходить на мобільний телефон «есемеска» з відповідною інформацією. Тільки так можна відвернути від України велику бджолину трагедію!

У свою чергу начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання санітарних заходів у АПК Олександр Лозовицький повідомив, що у Мінагрополітики розглядатимуть усі скарги, щоб визначити причину та притягнути до відповідальності за порушення законодавства у сфері застосування пестицидів. У заяві на адресу міністерства пасічник повиннен вказати такі дані: дата, місце, скільки було отруєно бджіл і хто, на їхню думку, винен у цьому.

Варто нагадати і про те, що у Законі України «Про бджільництво» (стаття 37) прописано: «Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату».

Якщо з законом все зрозуміло, то з розглядом заяв у МінАПК — не зовсім. Навряд чи візьмуть до розгляду заяви постраждалих пасічників столичні чиновники, якщо вулики не паспортизовані. А зі згаданих вище 50 тисяч бджолосімей на Херсонщині торік паспорти мали лише... чотири сотні.

І на що тут сподіватися?

Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"