З Іваном Федоровичем не один рік працювали в газеті «Наддніпрянська правда». Яким залишиться у спогадах?
Був людиною щирою, товариською, журналістом за покликанням, сміливим, пристрасним. Людиною, наділеною багатьма рідкісними рисами – небайдужістю до несправедливості, із гострою громадянською позицією, бажанням постійно відкривати в людях та просторі нове, неординарне.
Шарму йому надавало постійне почуття гумору. В особистості гармонійно поєднувались і шляхетність, і принциповість.
Високопрофесійно працював власкором газети Верховної Ради «Голос України» та заступником генерального директора Херсонської обласної державної телерадіокомпанії. Написав цікаву книгу про роки роботи на Камчатці, працював над її другою частиною...
Разом із дружиною виховали двох синів. Розповідають, що упадав усією душею за онучками, його вони називали запросто - Ванею...
Світла пам'ять тобі, Іване Федоровичу!
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО
P.S. Журналістський колектив ІА"Херсонці" приєднується до цих слів та приносить свої співчуття родині Калиниченко.