Трансконтинентальне значення Херсонщини важливе не тільки для людей

Трансконтинентальне значення Херсонщини важливе не тільки для людей

Погоду в березні здавна порівнюють з примхливою дівчиною, настрій якої може змінюватися протилежно протягом дня.

Цього року, тільки з початку березня, через Херсонщину прокотилося три потужних повітряних потоки з Середземномор'я, а днями її знову накрила холодна повітряна маса, що надійшла вже з півночі.

Нежива природа раз у раз нагадує, що вона старша за живу оболонку планети і може зробити з нею що завгодно. І передбачати ці явища, навіть такі давні жителі планети, як птахи, теж можуть не завжди. Тим більше, що живуть вони за циркадними ритмами, тобто їх поведінка визначається довжиною дня.

А оскільки день збільшується — це для них сигнал, що пора летіти до місць гніздування, щоб там не було на маршруті слідування. Вони можуть робити затримку тільки на декілька днів, щоб дочекатися сприятливої погоди для старту.

Вісниками весни часто називають журавлів, оскільки вони летять у першому ешелоні мігруючого з півдня птаства. От і цього року, перечекавши проходження попередніх циклонів в Ізраїлі і на півдні Туреччини, вони полетіли своїм вивченим маршрутом через Чорне море, щоб після короткого перепочинку продовжити міграцію у північні широти.

З 15 березня через Херсонщину у північному і північно-східному напрямках весь світловий день і у вечірні години летіли довжелезні клини, які частіше можна було чути, ніж бачити. Прольоту сприяв потужний південний вітер, який широким фронтом дув від узбережжя Туреччини до Кримського півострова. Але вже 17 березня птахи стали знижуватися над материком і осідати в затишних місцях.

Одним з них є Великий Чапельський під Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Протягом суботнього вечора на цей польовий аеродром сіло 13,5 тисячі сірих журавлів — вдвічі більше, ніж максимальні чисельності в минулі весни. При цьому зауважмо, що в Україні всього гніздиться лише близько 700 пар, а тому вид занесений до Червоної книги нашої держави.

За результатами підсупутникового стеження у минулі роки тут зупинялися птахи країн Балтії, Скандинавії, Центральної і Північної Росії. Зокрема, цього року вже тиждень в регіоні заповідника перепочивав журавель, помічений на зимівлі GPS-трекером орнітологами Окського біосферного заповідника та Ізраїлю.

Пташиний барометр, який не зміг визначити зміну погоди за тисячі кілометрів, спрацював за сотні. В лиху погоду Херсонщина прийняла тисячі цих неймовірно гарних і вірних один одному птахів, підкресливши трансконтинентальне значення нашої області в глобальній міграційній мережі.

Віктор ГАВРИЛЕНКО, директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова»
"Новий День"