Херсонцям, які збираються на пенсію

Як відомо починаючи з квітня цього року в Україні набули чинності змін до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників передпенсійного віку.

Відповідно до цих змін тим працівникам, яким залишилося менше ніж три роки до настання пенсійного віку, надається переважне право що до того, аби їх залишали на роботі у разі скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації. 

У перекладі на «людську мову» це означає: у разі скорочення штату, той кому залишилося менше ніж три роки до пенсії – залишається при посаді. За логікою – це додаткові гарантії захисту прав людей у поважному віці, для яких скорочення це прямий шлях у «нікуди», адже зрозуміло що дуже малоймовірно, що хтось візьме на роботу людину у стіл поважному віці.

А що відбувається на ділі? Фахівці-юристи, які часто-густо стають першими хто надає допомогу людям у передпенсійному віці у захисті їх правових інтересів свідчать: скорочення відбуваються, людей передпенсійного віку ніхто не жаліє.

У окремих роботодавців з'явилося нове «хобі»: звільняти тих, хто у перспективі стане пенсіонером (проводячи відповідні реорганізаційні заходи на підприємстві) за 4 – 5 місяців до того, як настає «прикордонний захисний» вік для майбутнього пенсіонера. Фактично у такий цинічний спосіб вони звільняють себе від виконання закону.

Інший спосіб позбутися людини, яка вже не здатна працювати так, як молода людина – звільнення за «власним» бажання. Людину просто примушують писати заяву, для чого часто-густо створюють відповідні несприятливі моральні умови. Або погрожують «підловити» на порушеннях трудового законодавства і звільнити за статтею.

Більш цинічні погрожують тим, що звільнять за «п'янку»: доповідну пише хтось із середньої ланки керівників, а відповідну довідку нарколога купують за 200 – 300 грн.

Не цураються таких дій і представники правлячої політичної сили. Не так давно саме у такий спосіб було звільнено кілька людей, які збиралася на пенсію через три роки, один із місцевих депутатів, який має відношення до провладних партій. Люди «пішли» у передпенсійне «небуття».

Прикро, але довести таке, - кажуть юристи, - практично неможливо. От і змушена тепер людина поневірятися по «конторах» у пошуках будь-якої роботи, - хоч двірником, аби тільки мати копійки на виживання. Адже літніх працівників на роботу беруть без задоволення.

Що там говорити про якогось депутата місцевого рівня у Херсоні, якщо не так давно цілий Міністр соціальної політики України Андрій Рева зазначив, що всі біди в Україні з пенсійним забезпеченням від того, що українці довго живуть. Про це він заявив під час розмови із німецьким журналістом: «Причина дефіциту Пенсійного фонду в тому, що в Україні дуже багато пенсіонерів. Багато людей старого гарту, вони довго живуть. Тому ми змушені утримувати пенсіонерів до 80 – 85 років! Це покоління довгожителів ...». 

Назвати таке «зауваження» цинізмом, це дуже м'яко сказати!

А перед тим, той самий Рева відзначився тим, що заявив, що українці занадто багато їдять.

«Ціни на продукти харчування в Німеччині та Україні приблизно однакові, але німці витрачають менше своїх доходів на продукти, ніж українці, оскільки менше їдять».

При цьому він порівняв витрати співвітчизників на харчування з витратами громадян Німеччини, забувши порахувати – хто скільки заробляє і яка сума пенсійного утримання «тут» і «там».

Ось так, панове... «Жерти треба менше» - будете більше мати грошей!

На цьому Рева не зупинився, і наступного своєю заявою знову образив українців – він недвозначно натякнув, що навіть вимирати вони повинні за власний рахунок.

Тож про яке нормальне ставлення влади до людей можна говорити? Статистику смерності і народжуваності давно бачили? Тримайтеся!
Якщо у 2009 році (за довідником ЦРУ) Україна посідала 18 сходинку (з 138 країн світу) з показником – 15,81 осіб на 1000 мешканців, то у 2013 ми були вже на другому місці!

На першому місці за рівнем смертності ПАР (17,36 осіб на 1000 жителів), другому – Україна (15,75).

Слідом за Україною йдуть: Лесото (15,02), Чад (14,85), Гвінея-Бісау (14,77).
Росія займає 10 місце – 13,97 осіб на 1000 жителів. Польща – на 46 місці (10,31), Білорусь – на 13 місці (13,68), Угорщина – на 23-ому (12,71), Молдова – на 24-ому (12,61).

Найменший рівень смертності у Катарі (1,54), ОАЕ (2,01) та Кувейті (2,14). 

А ви, панове, говорите: «Пенсія, пенсія...» ...

Сергій ОСОЛОДКІН