Відповідно до цих змін тим працівникам, яким залишилося менше ніж три роки до настання пенсійного віку, надається переважне право що до того, аби їх залишали на роботі у разі скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації.
У перекладі на «людську мову» це означає: у разі скорочення штату, той кому залишилося менше ніж три роки до пенсії – залишається при посаді. За логікою – це додаткові гарантії захисту прав людей у поважному віці, для яких скорочення це прямий шлях у «нікуди», адже зрозуміло що дуже малоймовірно, що хтось візьме на роботу людину у стіл поважному віці.
А що відбувається на ділі? Фахівці-юристи, які часто-густо стають першими хто надає допомогу людям у передпенсійному віці у захисті їх правових інтересів свідчать: скорочення відбуваються, людей передпенсійного віку ніхто не жаліє.
У окремих роботодавців з'явилося нове «хобі»: звільняти тих, хто у перспективі стане пенсіонером (проводячи відповідні реорганізаційні заходи на підприємстві) за 4 – 5 місяців до того, як настає «прикордонний захисний» вік для майбутнього пенсіонера. Фактично у такий цинічний спосіб вони звільняють себе від виконання закону.
Інший спосіб позбутися людини, яка вже не здатна працювати так, як молода людина – звільнення за «власним» бажання. Людину просто примушують писати заяву, для чого часто-густо створюють відповідні несприятливі моральні умови. Або погрожують «підловити» на порушеннях трудового законодавства і звільнити за статтею.
Більш цинічні погрожують тим, що звільнять за «п'янку»: доповідну пише хтось із середньої ланки керівників, а відповідну довідку нарколога купують за 200 – 300 грн.
Не цураються таких дій і представники правлячої політичної сили. Не так давно саме у такий спосіб було звільнено кілька людей, які збиралася на пенсію через три роки, один із місцевих депутатів, який має відношення до провладних партій. Люди «пішли» у передпенсійне «небуття».
Прикро, але довести таке, - кажуть юристи, - практично неможливо. От і змушена тепер людина поневірятися по «конторах» у пошуках будь-якої роботи, - хоч двірником, аби тільки мати копійки на виживання. Адже літніх працівників на роботу беруть без задоволення.
Що там говорити про якогось депутата місцевого рівня у Херсоні, якщо не так давно цілий Міністр соціальної політики України Андрій Рева зазначив, що всі біди в Україні з пенсійним забезпеченням від того, що українці довго живуть. Про це він заявив під час розмови із німецьким журналістом: «Причина дефіциту Пенсійного фонду в тому, що в Україні дуже багато пенсіонерів. Багато людей старого гарту, вони довго живуть. Тому ми змушені утримувати пенсіонерів до 80 – 85 років! Це покоління довгожителів ...».
Назвати таке «зауваження» цинізмом, це дуже м'яко сказати!
А перед тим, той самий Рева відзначився тим, що заявив, що українці занадто багато їдять.
«Ціни на продукти харчування в Німеччині та Україні приблизно однакові, але німці витрачають менше своїх доходів на продукти, ніж українці, оскільки менше їдять».
При цьому він порівняв витрати співвітчизників на харчування з витратами громадян Німеччини, забувши порахувати – хто скільки заробляє і яка сума пенсійного утримання «тут» і «там».
Ось так, панове... «Жерти треба менше» - будете більше мати грошей!
На цьому Рева не зупинився, і наступного своєю заявою знову образив українців – він недвозначно натякнув, що навіть вимирати вони повинні за власний рахунок.
Тож про яке нормальне ставлення влади до людей можна говорити? Статистику смерності і народжуваності давно бачили? Тримайтеся!
Якщо у 2009 році (за довідником ЦРУ) Україна посідала 18 сходинку (з 138 країн світу) з показником – 15,81 осіб на 1000 мешканців, то у 2013 ми були вже на другому місці!
На першому місці за рівнем смертності ПАР (17,36 осіб на 1000 жителів), другому – Україна (15,75).
Слідом за Україною йдуть: Лесото (15,02), Чад (14,85), Гвінея-Бісау (14,77).
Росія займає 10 місце – 13,97 осіб на 1000 жителів. Польща – на 46 місці (10,31), Білорусь – на 13 місці (13,68), Угорщина – на 23-ому (12,71), Молдова – на 24-ому (12,61).
Найменший рівень смертності у Катарі (1,54), ОАЕ (2,01) та Кувейті (2,14).
А ви, панове, говорите: «Пенсія, пенсія...» ...
Сергій ОСОЛОДКІН