Приміром, школи в сільських районах краю змогли забезпечити паливом лише на третину від потреби.
Адже їхні котельні розраховані на споживання високоенергетичного (коксового) вугілля, а його на ринку обмаль — шахти, де видобувають цей «горішок», залишилися на непідконтрольній Україні території Донеччини.
Та й його ціна підскочила вдвічі, сягнувши понад шість тисяч гривень за тонну.
Тому є лише третина від необхідних 9,5 тисячі тонн твердого палива.