Херсонщина: Що будемо сіяти завтра?

Відповідь на це запитання шукають і в Тавричанці. Сонце у південних степах ''відривається'' по повній!

Здається, штучні дощі, без яких тут не обійтися, навіть до землі не долітають — випаровуються на льоту. Але це, звісно, не так. Хліба, соняшники, кормові трави — мов на сторінках глянсових журналів! І у цій ''фотогенічності'' більше заслуга людини, ніж природи.

Природа якраз випробовує цивілізацію на її здатність реагувати на погодні катаклізми.

Саме на цьому наголошує директор Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України кандидат сільськогосподарських наук Наталя ГАЛЬЧЕНКО.

— Наталіє Миколаївно, спекотнішого літа, ніж у вас, мабуть, на півдні України не буває. Та й клімат у наших краях уже, певно, не помірно континентальний, як раніше.

— Справді, наша станція знаходиться у найбільш посушливій частині України — степовій. А це величезна територія — більше 4,5 мільйона гектарів! І всупереч тому, що у нашій зоні і без того умови для вирощування сільгоспкультур досить важкі, ці умови продовжують погіршуватися. Все частіше відбуваються різкі спади температур, що призводить до стресових станів сільськогосподарських культур. А стреси для рослин — таке ж лихо, як і для всього живого.

А щодо глобального потепління, то про нього українські вчені (не лише кліматологи, а й селекціонери) почали говорити на повен голос. І вже не як про прогнози чи припущення.

— Скажіть, будь ласка, а клімат цей через років так 15—20 не ''доповзе'' до Вінниці чи, може, й до самого Києва?

— Не виключено. Зона опустелювання справді продовжує просуватися з півдня на північ України. Навіть у 2008-му (саме у цей рік створена Асканійська станція) кліматичні умови наші і, скажімо, Вінницької області, де розташований Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук, із яким ми теж співпрацюємо, дуже різнилися між собою. А зараз вони суттєво зблизилися. На Поділлі нині опадів випадає не набагато більше, ніж у нас, така ж спека...

— Ви тільки з названим інститутом співпрацюєте?

— Чому ж? Постійно співпрацюємо, скажімо, з науковими закладами мережі Національної Академії аграрних наук у сфері геоінформаційних технологій, зокрема тих, які користуються даними щодо наявності вологи в грунті. Це дозволяє значно оперативніше реагувати на виклики змін клімату.

— Який же вихід?

— Перед нашою станцією поставлене головне завдання — розробити систему землеробства, а також технології вирощування зернових, зернобобових, технічних і кормових культур, які були б пристосовані до жорстких умов Півдня. Протягом кількох останніх років станція займається виконанням шести програм наукових досліджень — по дві з землеробства і рослинництва, одна — з тваринництва (вівчарства), а ще одна пов'язана з трансфером технологій (демонстраційні посіви і так далі).

— Наступного року ваша станція відзначить ювілей — 10-річчя існування. Не пробували, як мовиться, зупинитися і озирнутися?

— За цей невеликий проміжок часу у нас створено два нових сорти озимої пшениці — ''Асканійська'' і ''Базальт'', які вже представлені на демонстраційному полі. На виході — ще два нових сорти пшениці, назви для яких поки що не придумали. Вже зараз працюємо і на рік майбутній: селекційний же процес — процес безперервний.

Хоч у нас і немає точних завдань від Національної Академії аграрних наук України, та ми працюємо і над впровадженням інших культур, призначених для вирощування в умовах жаркого клімату посушливого і напівпосушливого степу.

— За відгуками виробників, ваша станція багато робить для впровадження у виробництво у степовій зоні саме нових культур.

— У рамках програми наукових досліджень працюємо і у цій сфері. Зокрема, займаємося розробкою технологій вирощування олійних культур, поки ще мало знаних і мало розповсюджених, тих же кунжуту і сафлору. За ними майбутнє, враховуючи те, що вони засухостійкі. Продовжуємо експерименти з олійним льоном. Вивели вже власний сорт цієї перспективної олійної культури ''Віра'', названий так на честь колишнього директора державного підприємства ''Дослідне господарство ''Асканійське'', засновника нашої станції, Героя України Віри Опанасівни Найдьонової.

Одна з магістральних програм, над якими працюють співробітники станції, — програма ''Кормовий білок''. Першочергова культура тут — люцерна, оскільки це білковий компонент у травосумішах, пирії (сорт ''Хорс'' Інституту кормів), стоколос ''Скіф''...

— Нинішній рік для південного хліборобства не вельми вдалий: засухи зробили свою чорну справу. Одначе пшениці на демонстраційних по­лігонах станції стояли такі, наче тих засух взагалі не було...

— Були, аякже! Але і в цих екстремальних умовах ми продовжували займатися своєю відповідальною справою. На цьому демонстраційному полігоні і на цей раз представлені сорти озимих пшениць, озимих і ярих ячменів, сафлор, а також льон олійний. У нинішньому році вирішили розмістити сорти для порівняння поруч — на богарі і зрошенні, а також після одного і того ж попередника — ріпаку.

— Про яку кількість сортів ранніх зернових мова?

— Про близько 80 сортів озимих пшениць і 7 — ячменів, виведених селекціонерами Херсонського інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук, Одеського селекційно-генетичного інституту, а також фахівцями Асканійської станції. Наші сорти висівали через кожних 10 сортів ''чужих'' — для порівняння і як стандарт. У нас на виході ще дві озимі пшениці — остиста і безоста, яку будемо передавати у сортовипробування. ''Асканійську берегиню'' теж передаємо на сортовивчення.

— Що ж, з вашої розповіді, Наталіє Миколаївно, можна зробити один обнадійливий висновок: навіть за умов глобального потепління Україна не втратить титулу житниці світу.

— Думаю, не втратить! Бо як же інакше?..

Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон