Обережно: у Херсоні рейдерство на чужу рибку

Обережно: у Херсоні рейдерство на чужу рибку

Немає нині такого континенту земного, а вужче — морської держави, де б не трудилися випускники успішного державного навчального закладу України — Херсонської державної морської академії. Недарма кажуть: із проспекту Ушакова усі моря і океани видно. Видно, ще й як!

Не станемо перераховувати усіх попередніх високих нагород, якими щороку відзначається морський навчальний заклад. Назвемо бодай одну із сьогорічних — гран-прі ''Лідер вищої освіти України''. І цим все сказано!

Одначе не про незаперечні досягнення морської академії в Україні і світі говорилося на прес-конференції для журналістів місцевих і центральних ЗМІ, що відбулася у прес-клубі ''Новий день''. Йшлося про рейдерське захоплення не надто відомим в країні приватним закладом ''Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Ф. Ф. Ушакова''.

''Новий день'' кілька місяців тому вже розповідав про перші рейдерські спроби названого інституту на чолі з ректором Едуардом П'ятаковим прибрати до рук кілька орендованих ним аудиторій академії.

Як невдовзі з'ясувалося, то був лише пробний камінець, кинутий паном П'ятаковим у вікно академії, до речі, колишнім випускником херсонської морехідки.

Йому потрібні не орендовані аудиторії, не пам'ятник контр-адміралу Федору Ушакову перед парадним входом в морську академію, а унікальний об'єкт — навчально-тренажерний комплекс, до створення якого пан П'ятаков має таке ж відношення, як Остап Бендер — до відкриття Америки.

Ректор морської академії Володимир Ходаковський гранично відвертий:

— Ситуація, яка сьогодні склалася навколо академії, вийшла далеко за межі вузу. Порушення комплексу ''Херсонська державна морська академія'' і ''Херсонський морський спеціалізований тренажерний центр при ХДМА'' призведе до того, що зруйнується складний процес роботи на кінцевий результат. Сьогодні завдяки співпраці вузу і тренажерного центру, власником якого є ''Марлоу навігейшн Україна'', ми зорієнтовані на світову морську індустрію.

І сьогодні практично диплом Херсонської морської державної академії є візитною карткою у всьому світі — і Німеччині, і Австралії, і Канаді, і США, і Великобританії... І якщо наша українська спільнота не дійде висновку, що не можна руйнувати успішний державний заклад, то від цього втратить не тільки морська академія, не тільки Херсон, втратить в цілому Україна як інвестиційно приваблива країна світу.

Ректор вузу детально, до найменших подробиць, розповів журналістам про те, як створювався навчально-тренажерний комплекс, без якого морська академія у Херсоні не мала б такої популярності у світі, яку має нині, як зміг переконати іноземного інвестора вкладати досить серйозні кошти у державний освітній процес. Іноземці, переконавшись, що мають справу з порядним українцем, пішли на співпрацю.

Непросто було поєднувати чужий приватний капітал із нашими державними інтересами, діючи в рамках українського законодавства. Відповідаючи на питання ''на засипку'' (а таких було чимало), ректор академії розвіяв усі плітки щодо особистого зиску з тієї співпраці.

Висновок один: за роки незалежності України колектив морської академії створив привабливий інвестиційний клімат для найбільших у світі компаній морської індустрії. За фінансової, матеріальної та кадрової підтримки цих компаній випуск­ники академії є конкурентоспроможними і затребуваними на ринку праці. Вони забезпечуються першими робочими місцями, компанії-партнери гарантують їм кар'єрне зростання — до рівня капітана, старшого помічника капітана...

Широка світова популярність Херсонської морської академії, виявилося, не всіх радувала. Серед таких ''безрадісних'' виявився директор Херсонської філії Одеського інституту післядипломної освіти Одеського ж морського тренажерного центру Едуард П'ятаков.

Філія розташовувалася на орендованій частині приміщень морської академії, у якій, до речі, пан П'ятаков, маючи вчене звання і науковий ступінь, викладав за сумісництвом. Недовго, правда, бо з ''причин позанавчальних вимог до курсантів під час іспитів'' академія вказала йому на двері.

Пан П'ятаков втратив не лише посаду, а й можливість впливати на курсантів академії, аби ті проходили тренажерну підготовку лише у підвідомчому йому тренажерному центрі. Курсанти полегшено зітхнули: їхні тренінги під козирком П'ятакова не задовольняли іноземних роботодавців.

Де ж вихід? І тут заповзятливого П'ятакова думка осінила: ''А чому б і собі не створити морський вуз? Приватний, аякже...''.

Маючи кошти, створити в Україні хоч академію для космічних пришельців — не проблема. І у вересні минулого року у Херсоні з'явився приватний ''Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Ф. Ф. Ушакова'' з такими ж спеціальностями і рівнем бакалавра, як і в морській академії.

Ректор новоствореного вузу зрозумів, що без такого спеціалізованого тренажерного центру, як у морській академії, конкуренції йому не витримати. Вихід один: треба брати центр!

Легко сказати — брати... А хіба той же Ходаковський, котрий має незаперечний і незаплямований авторитет в Україні і за кордоном, візьме і подарує його П'ятакову? І П'ятаков вирішив чинити так, як на його місці вчинили б до­свідчені рейдери — піти шляхом примусової зміни ректора, зайнявши його крісло.

Враховуючи те, що каденція Володимира Ходаковського закінчується аж у 2018 році, П'ятаков вирішив прискорити процес і звернутися до такого собі пана Жело, котрий очолює у сусідньому Миколаєві (!) осередок малочисельної партії. В свою чергу, юний партбос Денис Жело звернувся до народного депутата України Сергія Капліна з листом про зловживання ректора ХДМА В. Ф. Ходаковського службовим становищем.

Депутат Каплін, не надто вчитуючись у написане Желом, із жовтня минулого року направив низку запитів до усіх рівнів органів влади України, які опікуються діяльністю морської академії, у правоохоронні органи, вказавши ще й на незадовільну (!) якість підготовки курсантів мор­ської академії.

Організатори прес-конференції, слід віддати їм належне, ретельно підготували об'ємну теку з копіями усіх необхідних документів, аби журналісти могли побачити ситуацію навколо морської академії такою, якою вона є насправді, нічого не залишаючи ''за кадром''.

— Ми зараз підготували відповідні звернення і до СБУ, і до всіх решти органів влади щодо пана Стремоусова (відома в Херсоні особа, яка іменує себе журналістом. — В. П.), і щодо приватного інституту, щодо дотримання ним ліцензійних умов, — повідомив начальник управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Євген Криницький. — Насправді тут все дуже просто: тренажерний центр, який очолює пан, котрого вже називали, робить тримісячні курси. Вартість навчання — від 900 доларів. У них ліцензійний обсяг — 100 осіб. У такий нехитрий спосіб за 3 місяці йде 90 тисяч доларів чистого прибутку. От і вся математика — кому, навіщо це все потрібно.

Украй стурбований нездоровою обстановкою навколо морської академії генеральний директор компанії ''Марлоу навігейшн Україна'', почесний професор вузу, капітан далекого плавання Борис Езрі:

— Якщо сьогодні від академії відвернеться ''Марлоу навігейшн'' (а я знаю цих хлопців) — відвернуться усі! Сьогодні морська академія для Херсона — містоутворюючий вуз, адже його випускники заробляють серйозні гроші і витрачають їх у своєму місті: купують квартири, автомобілі, забезпечують іншими благами свої родини. Тому потрібно об'єднати зусилля влади, ЗМІ, аби не допустити зруйнування одного з кращих вузів морської індустрії світу.

Голова первинної профспілкової організації ХДМА Сергій Лісовий розповів журналістам про те, як у вузі розв'язуються соціальні питання. А вони тут такі ж важливі, як і сам навчальний процес.

Учасники прес-конференції розраховують також на державницький підхід з боку Міністерства інфраструктури України та Міністерства освіти і науки України у розв'язанні конфлікту інтересів між державним і приватним секторами в економічному просторі країни.

Колектив Херсонської державної морської академії розглядає запити народного депутата України Сергія Капліна до структур державної влади і правоохоронних органів України не як ''продавлювання'' чиїхось інтересів, а як складову його депутатських повноважень, бажання захистити со­ціальні права курсантів престижного вузу. 

Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"