Чи братимуть участь у конкурсах на чиновницькі посади звичайні ''люди з вулиці''?
Про це та інше розповів представникам регіональних засобів масової інформації голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин ВАЩЕНКО.
— Сьогодні в Україні налічується трохи більше 200 тисяч державних службовців, які у своїй щоденній роботі повинні думати про надання якісних адміністративних послуг, про підготовку ефективних управлінських рішень, про нормальне спілкування з громадянами, які до них звертаються, — розпочав свій діалог з журналістами керівник НАДС. — Проблема, яку ми мали ще декілька років тому, була пов'язана з тим, що імідж держслужбовця був переважно негативним.
Чому? Виявляється, що ніхто ніколи не питав державного службовця, для чого він робить свою роботу.
— Якщо відкриємо посадову інструкцію будь-якого чиновника, то там написано, що він повинен робити, і не написано, що він повинен зробити, — вважає Костянтин Ващенко. — Система оплати праці була побудована таким чином, що кожен чиновник мав невеличкий посадовий оклад, різні премії, надбавки-добавки, які завжди розподілялися не дуже прозоро. А головне, що існувала законодавчо прописана залежність чиновника від свого керівника, який премію може дати і не дати. Підлеглий мав виявляти постійну лояльність до керівника, заглядати йому в очі й менше виступати з ініціативою. Треба було думати про те, як швидко виконати доручене завдання.
Маленька зарплата пояснювалася й існуванням системи пільгових пенсій, медичного обслуговування. Пенсія держслужбовця на відміну від інших пенсіонерів становила 80% заробітної плати. Тобто люди трималися на державній службі тому, що це, по-перше, стабільна робота, по-друге, десь на горизонті виднілася непогана пенсія — більша, ніж у інших.
Цей розмірений чиновницький порядок зруйнував новий Закон України ''Про державну службу'', що набув чинності 1 травня 2016 року. Написаний за європейськими стандартами, він має на меті побудувати ефективну, професійну державну службу та забезпечити надання громадянам якісних адміністративних послуг. Тож чекаємо на диво!
— Серед ключових новацій нового закону — запровадження виключно конкурсних процедур, причому не лише для вступу на державну службу, а й на будь-яке подальше просування. Жодних інших механізмів сьогодні не існує, — підкреслив голова НАДС. — Це означає, що у людей з'явилася реальна можливість прийти і претендувати, відповідно до своєї кваліфікації, на будь-яку посаду і перемогти у відкритому конкурсі!
До речі, сьогодні конкурс на держслужбу в середньому по Україні становить 3,5 особи на місце. Звичайно, це середня цифра — від району до міністерства. Скажімо, на посаду державних секретарів — майже 15 претендентів на місце, на голів облдержадміністрацій — майже 30, в райдержадміністраціях — приблизно 6 осіб на місце. Це означає, що люди повірили у зміни, причому деякі претенденти перемогли з другої та третьої спроби!
Звісно, що конкурс проводиться не заради конкурсу. Закон чітко встановив, насамперед, вимоги до кандидатів на різні посади. Сьогодні в Україні існує лише 3 категорії державних службовців: А — високопосадовці (керівники центральних і місцевих органів влади), Б — керівники структурних підрозділів, В — інші спеціалісти. Для кожної категорії визначені умови з точки зору досвіду, освіти, попередніх здобутків, тобто не можна прийти з вулиці й керувати апаратом міністерства чи райдержадміністрації.
Одна з новацій закону — запровадження політичної неупередженості на державній службі. Тож відтепер у будь-якому відомстві має запрацювати чітке розділення на політичну команду і професійний державний апарат:
— Уже не може бути, коли в район приходить новий керівник і призначає свою нову команду. Підстав для заміни працюючих держслужбовців у нього немає. Повинні бути чіткі умови для звільнення, які прописані в новому законі. Не можна й змінити табличку з назвою нового управління і на цій підставі звільнити з роботи.
Тобто у людей з'явилося розуміння, що не треба з приходом нового керівника пакувати валізи і звільняти кабінети. Державна служба має бути стабільною. У той же час з'явилися й нові механізми контролю, наприклад, щорічне оцінювання держслужбовців усіх рівнів. Окрім того, встановлюється постійний моніторинг діяльності кожного державного службовця.
Вирішено змінити й модель заробітної плати чиновників. Адже неконкурентна зарплата, яка була раніше, сприяла корупції. За словами Костянтина Ващенка, до введення нового закону в дію посадовий оклад спеціаліста райдержадміністрації був на рівні 700—800 гривень, решта — преміальні, завдяки чому й набігало до 1500 гривень. На центральному рівні ситуація була не набагато краща. Середній заробіток керівника державного органу виконавчої влади не перевищував 11,5 тис. гривень.
— Ми взяли європейську модель оплати праці держслужбовців, де 70% — гарантовані виплати, що складаються з посадового окладу, доплати за ранг і вислугу років, а премія — не більше 30%. Це свого роду захист від свавілля керівника, — вважає голова НАДС.
— Окрім того, прийняли рішення: мінімальний розмір посадового окладу держслужбовця не може бути менше двох мінімальних зарплат. Але це було до славнозвісних 3200, тому прив'язали показник до прожиткового мінімуму. Змінили й обчислення вислуги років, вона з'являється вже з першого року роботи. Раніше треба було відпрацювати як мінімум 5 років, щоб одержати додаткові 5% до заробітної плати.
Тепер, навіть після першого року праці, можна отримувати до свого посадового окладу 3%. Працюєш далі — одержуєш максимум 50%. Це суттєвий стимул для молоді. Щодо рангу, який прив'язаний до посади, то він залишається на все життя, навіть після пониження на посаді. Сьогодні середня зарплата головного спеціаліста райдержадміністрації становить 5800 гривень, тобто зросла більш ніж удвічі. Вперше маємо ситуацію, коли працювати чиновником районного рівня стало конкурентно. Керівник райдержадміністрації одержує, в середньому, 15 100 грн.
Однак, не обійшлося і без ложки дьогтю — скасовані пільгові пенсії для державних службовців.
І ще декілька цікавих фактів. Міжнародні експерти представили недавно результати порівняльного аналізу систем державної служби у більш як 20 країнах світу, серед яких була й Україна. Наприклад, у Франції на одного чиновника припадає 190 громадян, у Білорусі — 176, в Україні — 170, Німеччині — 163, США — 147, Росії — 140, а в Китаї — лише 19.
Як бачимо, кількість держслужбовців в Україні, в порівнянні з іншими країнами світу, більш-менш оптимальна. Щодо Херсонщини, то станом на 1 січня 2015 року у нас нараховувалося 7662 державні службовці та 2472 посадові особи місцевого самоврядування.
Анатолій ЯЇЦЬКИЙ
"Новий День"
