На Херсонщині поступово відмовляються від "російськомовних" шкіл

Ефект бомби, що розірвалася, спричинила заява керівника управління освіти та науки Херсонської облдержадміністрації Євгена Криницькогопро намір перевести всі школи краю на українську мову навчання.

Деякі політики та депутати облради обурилися настільки, що стали навіть вимагати його відставки через буцімто порушення конституційних прав громадян.

Тепер Євгену Криницькому доводиться терміново розставляти крапки над "і".

Та докладно пояснювати, що йдеться не про миттєве виконання чиновницького припису, а про досить тривалий процес, до того ж з урахуванням побажань батьків і педагогів.

- Нікого через коліно гнути не збираємося. На українську мову викладання перейдуть спочатку перші, потім п'яті класи. Звісно, за один день такого не буде, але й перехід триває вже не перший рік. І є результати: якщо десятиліття тому на Херсонщині понад дві третини шкіл були російськомовними, а всі інші - україномовними, то зараз усе навпаки, - наголосив Євген Криницький у бесіді з кореспондентом "Голосу України".

Із 26 російськомовних шкіл Таврії майже половина, себто дванадцять, працюють саме в обласному центрі. Міське управління освіти вже збирало їх директорів, аби ще раз пояснити: перехід на українську залежить, насамперед, від бажання учнів та їх родин. Але не тільки від бажання: тут чимало й чисто технічних труднощів.

- До "україномовності" почали готуватися ще два роки тому. Спершу провели анкетування батьків малечі, яка відвідує чотири дитсадки нашого Шуменського житлового масиву і надалі піде вчитися до нашої школи. У підсумку 28 родин заявили про бажання, аби "першачкам" науки викладали саме українською.

Далі шукали вчителя початкових класів, який міг би вести уроки українською. Тут пощастило, бо колега з української школи саме виходила з декретної відпустки і погодилася перейти до нас. Але стала потрібна навчальна література українською - перш за все, букварики, і бажано одного автора. Півтора року їх шукали по всіх навчальних закладах міста, збираючи, де по одному, де по три примірники. Та все вийшло: на цей навчальний рік набрали один клас із викладанням українською і ще два - російською, - ділиться набутим досвідом директор загальноосвітньої школи № 51 Херсона Павло Осьмінін.

- Не маю сумніву, що й на наступний рік наберемо не менше одного україномовного класу. А може й більше: вже сьогодні телефонують та приходять батьки малюків, яким іти вчитися восени 2018 року. І заздалегідь просять записати синів та дочок саме до україномовного класу.

Батьки херсонських першачків міркують досить просто. Вони хочуть, аби їхні діти були успішними, після школи вступили до вишу, отримали гідну професію та нормально оплачувану роботу. А перед вступом до вишу ще треба пройти обов'язкове тестування з української мови та літератури. Тож, що раніше дитина почне її вивчати, то краще знатиме. І жодні "політичні" міркування тут ні до чого: з вільним володінням українською мовою в державі Україна кар'єра легшою буде.

Що ж до загальноосвітньої школи № 51 у Херсоні, то її "україномовність" серед городян стала навіть предметом для жартів. Адже освітній заклад досі носить ім'я одного з засновників міста - світлішого князя Григорія Потьомкіна. Херсонські ж гумористи кажуть, що ЗОШ віднині треба перейменувати на школу імені Грицька Нечоси. Адже саме таке прізвисько запорізькі козаки дали російському аристократові, по своєму його "українізувавши".

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Голос України"

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон