Деякі поради херсонцям перед плановим оперативним втручанням

Деякі поради херсонцям перед плановим оперативним втручанням

Діагностика захворювання, при якому необхідне оперативне втручання, може тривати від кількох хвилин до декількох тижнів і навіть більше

Все залежить від клінічних проявів, локалізації патологічного процесу, необхідності проведення додаткових методів дослідження.

Після уточнення діагнозу пацієнт приймає рішення про необхідність оперативного втручання. Далі виникає запитання: яким фахівцям, якій клініці можна довірити своє життя та здоров'я?

В терміновій ситуації пацієнт не має вибору відносно місця лікування: бригада Швидкої медичної допомоги госпіталізує саме в чергову клініку. Якщо ж ситуація є не настільки терміновою, то пацієнт може через 1–2 доби, після стабілізації стану, перейти на лікування до тієї клініки, яку він вибере самостійно.

В плановій хірургії ситуація діаметрально відрізняється. Вибір лікувальної установи для планового оперативного втручання – це найвища оцінка лікарні, окремого відділення та фахівців за так званим народним рейтингом.

Херсонська міська клінічна лікарня (ХМКЛ) ім. Є. Є. Карабелеша в цьому смислі вигідно вирізняється: серед пацієнтів, котрі прооперовані в плановому порядку, велика питома вага тих, котрі не відносяться до мешканців Суворовського району Херсона.

Для чого стільки обстежень перед плановим оперативним втручанням?

Перед плановим оперативним втручанням пацієнти проходять по-глиблений медичний огляд. Це необхідно для оцінки функціонального стану органів і систем пацієнта. Чим більше інформації з цього приводу отримують лікарі, тим вищий ступінь безпеки пацієнта.

Слід відмітити, що на 1000 чоловік дорослого населення припадає 2051 захворювання. Це дані по Суворовському району Херсона за 2016 рік, які співпадають із показниками по Україні загалом. Таким чином 1 середньостатистична людина має більше двох захворювань. Багато з цих людей системно приймають певні ліки для забезпечення достатнього рівня якості життя.

Досить часто в процесі передопераційного обстеження виявляють захворювання, перебіг яких був безсимптомним: гіпертонічна хвороба, порушення серцевого ритму, виразкова хвороба, цукровий діабет, хронічний бронхіт і багато інших. При цьому виникає необхідність у консультаціях «вузьких» фахівців: кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, пульмонолога, інших. За необхідності вносяться корективи в схеми лікування пацієнтів, котрі мають хронічну патологію та постійно приймають певні препарати.

Напередодні планового оперативного втручання пацієнта оглядає лікар-анестезіолог. Остаточний вердикт – визначення ступеню операційно-наркозного ризику. Після детального ознайомлення з усіма особливостями оперативного втручання та анестезіологічного забезпечення пацієнт підписує згоду на лікування.

Чи потрібно здавати лабораторні тести на ВІЛ, гепатити в наш час, коли більшість витратних матеріалів є одноразовими, а сучасні технології знезараження та стерилізації інструментів багаторазового використання зводять до мінімуму ризик внутрішньолікарняного інфікування пацієнтів?

Це так. Але перед плановим оперативним втручанням необхідно знати інфекційний статус пацієнта. Це потрібно для нього самого: позитивні тести при деяких захворюваннях вимагають додаткових досліджень для виявлення стадії та активності інфекційного процесу.

З іншого боку, виявлення позитивних тестів у передопераційному періоді убезпечить клініку від необґрунтованих подальших санкцій із боку пацієнта.

На жаль, і ці обстеження на 100% не виключають можливі непорозуміння. Адже є таке поняття, як імунологічне вікно при інфекційних захворюваннях (перш за все, при ВІЛ-СНІД), коли людина інфікована, а лабораторні тести негативні.

Чи можна виконати операцію без наркозу?

Весь організм людини пронизаний чутливими нервовими волокнами, які дуже важко побачити неозброєним оком. Будь-яке, навіть найменше, оперативне втручання супроводжується пошкодженням цих волокон і виникненням болю, який запускає цілий ланцюг системних захисних реакцій організму. Ці явища є небажаними на тлі самого оперативного втручання.

Наркозом прийнято називати загальне знеболювання, коли людина спить і не відчуває болю. При цьому може бути збережене самостійне дихання або, за потреби хорошої м'язової релаксації, проводиться штучна вентиляція легень за допомогою спеціального апарату.

Провідникове (регіонарне) знеболювання – це введення анестетика, умовно кажучи, в проекцію нервового стовбура, волокна якого іннервують ту ділянку тіла людини, де планується оперативне втручання. За потреби, коли «присутність» пацієнта в операційній є небажаною та для забезпечення пацієнтові психологічного комфорту, додатково внутрішньовенно вводяться препарати, які викликають сон. Указані види знеболювання виконує виключно лікар-анестезіолог.

Місцева анестезія – варіант провідникового знеболювання. Його виконує лікар-хірург, котрий здійснює оперативне втручання. Термін «місцевий наркоз» є недоречним.

Чи впливає наркоз на здоров'я людини?

Майже 29 років тому, коли я починав кар'єру лікаря анестезіолога-реаніматолога (так тоді називалася наша спеціальність), я сказав би, що анестезія (загальна чи провідникова) – це захист пацієнта від хірургічної агресії. Нині ця концепція не змінилась. Основна місія лікаря-анестезіолога – виключення можливості розвитку больового шоку та контрольі своєчасне внесення коректив у діяльність усіх систем організму пацієнта під час оперативного втручання. Різні ділянки людського тіла мають різну чутливість, оперативні втручання відрізняються між собою за тривалістю, травматичністю та обсягом крововтрати.

Тому стверджувати, що загальна анестезія (наркоз), який має три компоненти: сон, знеболювання, м'язова релаксація (за потреби) – зовсім ніяк не впливає на людський організм є повним невіглаством.

Те ж саме в певній мірі стосується й провідникового знеболювання. Жоден фахівець, крім лікаря-анестезіолога, не використовує одночасно стільки лікарських засобів, дія яких є суворо дозованою, а в разі неправильного застосування призводить до фатальних наслідків. Жоден лікар не виконує стільки аналітичної роботи, скільки її виконує лікар-анестезіолог. Існують чітко регламентовані інструкції з використання препаратів для анестезіологічного забезпечення.

Висновок для пацієнтів: препарати для загальної анестезії мають деякий негативний вплив на центральну нервову систему. Разом із тим цей вплив є короткотривалим (тривалість оперативного втручання), а сучасні медичні технології дозволяють звести до мінімуму можливі негативні наслідки загальної анестезії.

Увага! З моменту «ренесансу» інгаляційних анестетиків (ними людина дихає під час операції) ризик виникнення ускладнень загальної анестезії дійсно мінімальний. Відділення анестезіології та інтенсивної терапії лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» вже кілька років поспіль є лідером в Херсонскій області (більше виконується тільки в Херсонській обласній дитячій клінічній лікарні) з проведення загальної анестезії інгаляційним способом. Нині в двох (хірургія, проктологія) з чотирьох відділень хірургічного профілю застосовується ця найпрогресивніша та найбезпечніша технологія загального знеболювання. Найближчим часом ця методика буде впроваджена ще в одному відділенні.

Мене не бере наркоз, дайте мені подвійну дозу...

Як правило, з цим проханням звертаються пацієнти, які мали негативний досвід лікування в стоматології. При цьому, незважаючи на виконану лікарем-стоматологом провідникову анестезію, больові відчуття зберігалися. Причина не в тому, що не діє анестетик. Причина в тому, що інколи через анатомічні особливості пацієнтів провідникову анестезію виконати дуже складно.Наприклад, у нашій лікарні щорічно виконують більше 1000 спинномозкових анестезій (варіант провідникової анестезії).

Дуже рідко в поодиноких випадках провідникова анестезія є недостатньою. Причина – дегенеративні захворювання або викривлення хребта. Ніякої катастрофи в цьому немає: лікар-анестезіолог переходить на класичну загальну анестезію зі збереженим самостійним диханням пацієнта. Що стосується загальної анестезії, то таких випадків, коли препарати не діють, світовою медичною наукою ще не зареєстровано.

Відносно «подвійної» дози. Дозування та комбіноване використання препаратів для анестезії суворо регламентується за масою, віком, загальним станом пацієнтів. Тому ні про які «подвійні» та «потрійні» дози не може бути й мови.

Які питання пацієнт має право й повинен з'ясувати напередодні оперативного втручання, виходячи з того, що він довіряє лікарям найдорожче – власне життя й здоров'я.

l Лікар-хірург, лікар-анестезіолог повинні в доступній формі поінформувати пацієнта про суть і обсяг оперативного втручання, стратегію та тактику лікування в післяопераційний період, вид і спосіб ане-стезіологічного забезпечення.

l Пацієнт має право знати рівень кваліфікації лікаря-хірурга та лікаря-анестезіолога. Це можна зробити наступним чином. Ввічливо вияснити, який у лікарів стаж роботи за спеціальністю, яка кваліфікаційна категорія, скільки подібних операцій (анестезій) виконуються протягом року, які можливі ускладнення.

Ігор ПОЛІНЧУК,
завідувач віддділення ане-стезіології та інтенсивної терапії ХМКЛ ім. Є. Є. Карабелеша,
головний позаштатний анесте-зіолог УОЗ Херсонської міськради, кандидат медичних наук

"Гривна. Новий формат"