Херсонщина в житті Давида Бурлюка

Села й міста, країни й континенти міняв, як рукавички, поет і батько футуризму Давид Бурлюк. Але ж хіба тільки їх?

Стилі, напрямки, різновиди мистецтва тасував, як колоду карт, цей не тільки зовнішньо колоритний чоловік. Чи було випадковістю, що в низці гучних справ і слів, яскравих міст і містечок Херсонщина тривалий час залишається для Бурлюка та його родини творчою лабораторією, де створюються книги, картини і група «Гілея»?

1898 рік став роком знайомства Бурлюків з Херсонщиною. Першим місцем, в якому голова великої сім'ї Давид Федорович Бурлюк отримав посаду управителя маєтку князя Святополка-Мирського, стала Золота Балка (нині Нововоронцовський район Херсонської області).

Вже через декілька років в життя бурлюківської родини, а згодом і в історію авангардного мистецтва, увійде село Чорнянка Херсонської губернії. Цього разу Давид Федорович буде керувати Чорнодолинським маєтком графа Мордвінова, молодші діти будуть навчатися в херсонських гімназіях, а старший син – Давид – приїжджати на літні та зимові вакації з численними друзями.

Серед гостей Бурлюка в Чорнянці – Володимир Маяковський, Борис Лавреньов, Михайло Ларіонов, Велимир Хлєбников, Бенедикт Лівшиць.

Дискусії про шляхи нового мистецтва, експерименти зі стилями, фарбами, словами перетворювали будинок в Чорнянці на справжній штаб футуризму. Не випадково, об'єднавшись в кубо-футуристичну групу, поети і художники назвали її на честь херсонських земель «Гілеєю».

Бенедикт Лівшиць - свідок і учасник тих подій - згадував: «Гилея, древняя Гилея, попираемая нашими ногами, приобретала значение символа, должна была стать знаменем».

Під прапором Гілеї на Херсонщині було видано декілька книг поетів нової формації та три футуристичні збірки зі скандальними назвами «Дохлая луна», «Молоко кобылиц» та «Затычка».

Не менш екзотичними були надруковані в них поезії та малюнки братів Бурлюків, О.Кручоних, Б.Лівшиця та інших кубо-футуристів. Але найголовнішим залишився дух братерства і відточені темпераменти тих, хто об'єднався на просторах Херсонщини в кубо-футуристичне угруповання з ніжною назвою «Гілея».

З того далекого часу до нас дійшло полотно Давида Бурлюка, на якому яскравіє зеленню гай коло будинку в Чорнянці. Як пам'ять про буремну футуристичну молодість цю картину зберіг наш земляк письменник Борис Лавреньов. Пейзаж Бурлюка «Чорнянка» згодом був переданий до літературного музею Херсона і став прикрасою експозиції.

Серед експериментів родини Бурлюків можна назвати і археологічні розвідки, які вони проводили на території Чорнодолинського маєтку. Згадки про це ми зустрічаємо в книзі Бенедикта Лівшиця «Полутороглазый стрелец» та в Літопису музею старожитностей Херсонського краю. В одній зі статей часопису перелічені реліквії, які брати Бурлюки подарували музею.

До сьогодні в експозиції представлено декілька старовинних горщиків, яких торкалися руки не тільки давніх людей, а й їх авангардних нащадків – братів Бурлюків. Креслення одного з розкопів за підписом «Бурлюк» - безцінний експонат нашого музею.

Підсумок діяльності футуристів на Херсонщині підбив Б.Лівшиць у своїх спогадах:«...разъезжаясь из Чернянки, мы не сомневались, что положили там начало не только прочной дружбе, но и новому направлению в искусстве, долженствующему на годы определить его пути».

Справедливість слів про значення творчих зустрічей в Чорнянці підтвердив час. До сьогодні на Херсонщині ходять легенди та згадки про незвичайні футуристичні експерименти сторічної давнини. В Херсоні та Чорнянці «батькові футуризму» Давиду Давидовичу Бурлюку та авангардному мистецтву присвячуються конференції, виставки і фестивалі.

У Херсонському обласному краєзнавчому музеї зберігаються раритети, яких торкалась рука Давида Бурлюка, та сучасні видання, присвячені відомому футуристу. Серед останніх надбань музею - книга Д.Бурлюка «Морская повесть», видана в 2017 році в Херсоні.

Відзначаючи 135 річницю від дня народження поета, живописця, фундатора вітчизняного футуризму, хочеться процитувати одну з найбільш провокаційних поезій Давида Бурлюка «Плодоносящие»:

Мне нравится беременный мужчина
Как он хорош у пам'ятника Пушкина
Одетый серую тужурку
Ковыряя пальцем штукатурку
Не знает мальчик или девочка
Выйдет из злобного семечка?!

Мне нравится беременная башня
В ней так много живых солдат
И вешняя брюхатая пашня
Из коей листики зелёные торчат.

Мусійко В.В.,
старший науковий співробітник літературного відділу

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон