Співаковський про виїзне засідання Комітету ВРУ

Співаковський про виїзне засідання Комітету ВРУ

Народний депутат України Олександр Співаковський повідомив, що 14 - 15 червня 2017 року проводиться виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти в Івано-Франківській області на тему «Гірська загальноосвітня школа: стан, проблеми, перспективи розвитку (на прикладі Івано-Франківської області)".

Участь у цьому заході взяли Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти народний депутат України Олександр Співаковський, народні депутати України Юрій Соловей та Іван Рибак, Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Олег Гончарук, представники Міністерства освіти і науки України, ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, представники Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Чернівецької обласних рад та працівники обласних державних адміністрацій, начальники відділів освіти районних державних адміністрацій, керівники, педагогічні та науково-педагогічні працівники дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів Івано-Франківської області, представники освітянської громадськості.

Робота Комітету розпочалась з зустрічі з керівництвом Івано-Франківської області у приміщенні обласної державної адміністрації під час якої учасники зустрічі обговорили аспекти проведення освітньої реформи в області та особливо звернули увагу на проблемних питаннях гірських шкіл.

Проживання в умовах рідкорозселеності, значної віддаленості окремих ділянок та осель від школи, специфічні особливості господарювання, ландшафтно-природні особливості гір та ризики, що викликаються такими катаклізмами, як повені, снігові замети, вітровії, бездоріжжя тощо, формують не лише особливий характер і світосприймання горян, але й неминуче відбиваються на роботі гірської школи.

Робота в невеликому, часто замкнутому колективі, відірваність від щоденного спілкування з багатьма колегами-освітянами, недостатня професійна, соціально-економічна і політична поінформованість, часто боротьба за виживання – все це та інше призводить до швидкого "старіння" учителя, поступового зниження його професійної і соціальної активності.

Значна частина гірських регіонів Українських Карпат є депресивними в розумінні зайнятості населення, монофункціональності господарювання, характеризуються складними демографічними процесами. Якість гірського населення різко знижується. Гори неминуче впливають на життєдіяльність, психіку, світогляд школярів. У ХХІ столітті необхідно підвищити інформативність, доступність до джерел науки, техніки, культури, благ цивілізації для кожної дитини гір. За умов сучасних систем інформації це стає реальністю.

Школа в горах — це не тільки педагогічне, економічне, географічне чи соціальне поняття. Майже завжди її головною функцією було формування людини, яка залишається працювати у гірському селі, у сільському господарстві. Проте в нинішніх умовах ця функція не реалізується достатньо. Постає гостра проблема, як узгодити інтереси суспільства, що повільно перебудовується, з інтересами молодої особистості, яка змалечку бачить невлаштованість сільського життя і, на відміну від попередніх поколінь, хоче задовольнити потреби свого розвитку з найбільшими перспективами.

Сьогодні в Україні (в чотирьох областях, 27 районах) функціонує 535 загальноосвітніх навчальних закладів, яким відповідно до чинного законодавства надано статус гірських. В них навчається понад 78 тисяч учнів, що становить відповідно 3,2 та 2,0 відсотки від їх загальної кількості в державі.

Зокрема, в Івано-Франківській області працює 697 загальноосвітніх шкіл, з них 245 в гірській місцевості. В гірських школах велика кількість малокомплектних шкіл і класів-комплектів, що утруднює як роботу вчителів, так і негативно відбивається на якості знань учнів.

Проживання десятків тисяч дітей і сотень учителів у горах із суворим і нестабільним кліматом, з більш високою потребою в теплі, пов'язаною з низьким вмістом кисню в повітрі, з гіршими ґрунтами, меншими площами землі, придатної для обробітку, більш короткими періодами вегетації тощо неминуче породжує проблеми, яких не знають низинні школи, особливо міські.

Гірські школи працюють в умовах уповільненого суспільного розвитку. Гори залишаються середовищем особливого спілкування людини з дикою природою. Усе це не може не впливати на особливості роботи школи, навчання, виховання і розвиток дітей.

Єдина стандартизована шкільна система не враховує ні етнологічні, ні геопсихологічні особливості, ні особливості буття людей у геопросторі.

Як наслідок нагромадилася низка проблем, що стримують розвиток як школи, так і дітей. Серед них:

- Монофункціональний розвиток гірських сіл утруднює вибір професії та працевлаштування випускників шкіл.

- Недостатність розвитку сільських територій у горах, збіднений ринок праці у гірських селищах, недостатня зацікавленість державних і недержавних організацій у багатофункціональному розвитку гірських сіл справляють негативний вплив на розвиток учнів та роботу гірської школи.

- Незадовільний санітарно-гігієнічний стан багатьох гірських шкіл (холод, низька якість роботи вчителів та учнів упродовж трьох-чотирьох осінньо-зимових місяців року).

- Відсутність повної ставки в багатьох учителів (від 6 до 10-15 уроків тижневого навантаження).

- Не працюють пришкільні інтернати. Діти щоденно добираються до школи за 5 – 7 км.

- Відсутність гнучкості навчальних програм, нехтування особливостями умов, в яких працюють гірські школи, негативно відбивається на профорієнтації учнів цих шкіл і підготовці їх до навчання у вищих навчальних закладах.

- Малокомплектність, малочисельність навчальних закладів ускладнює процес організації харчування дітей, створюють проблеми у проведенні конкурсних закупівель, послуг гарячого харчування.

- Трудова міграція, сезонні роботи, на які нерідко виїжджають батьки, значно ускладнюють навчання і виховання учнів гірських шкіл.

- Відсутність стратегії розвитку сільських територій, конкретних планів урізноманітнення видів діяльності у гірських населених пунктах, відсутність місцевого партнерства щодо розвитку села і школи утруднюють розвиток останньої.

- Потребує свого перегляду і вдосконалення механізм фінансування гірських закладів освіти. Так чинний формульний розрахунок утримання одного учня у школі навіть не забезпечує виплати в повному обсязі заробітної плати педагогічним працівникам. Про який розвиток матеріально-технічної бази може вестися мова?

- В окремих населених пунктах є необхідність у капітальному ремонті дорожнього полотна для безпечного перевезення учнів до місць навчання. Потребує поповнення і оновлення парк шкільних автобусів, в тому числі й автобусів підвищеної прохідності.

У цих умовах тематика нашого засідання є вкрай актуальною. Ми ставимо за мету: в умовах, коли в державі здійснюється процес реформування освітньої галузі вкрай необхідно привернути увагу вищого законодавчого органу, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, науковців, педагогів-практиків, громадськості до проблем розвитку освіти в гірській місцевості, максимального збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів, їх наповнення навчальним обладнанням, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, збереження унікального досвіду народних промислів, притаманних лише цій місцевості, та ряду інших проблем, що виникають у процесі децентралізації влади тощо.

Тому протягом нашої роботи існує надзвичайно велика необхідність отримання від освітян, які працюють безпосередньо на місцях, конкретні пропозиції до проекту Рішення Комітету, почути їх відношення до тих, чи інших норм, закладених у проекті, адже саме практики можуть надати вичерпну і правдиву експертизу.

Сподіваємося, що за результатами нашої спільної роботи будуть віднайдені шляхи вирішення існуючих проблем та підготовлені конструктивні пропозиції спрямовані на покращення ситуації в гірській загальноосвітній школі.

Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ