Відтепер питання розподілу майна і вирішення всіх суперечок між колишнім подружжям відходить на другий план і не впливатиме на швидкоплинність судового процесу щодо вирішення питання матеріального забезпечення дитини.
Відомо, що матеріальні супречки часто-густо тривають так довго, що дитина стає повнолітньою. Відтепер все починатиметься з того, що суд забезпечить матеріально дитину, а вже потім буде розглядати скарги того, хто незадоволений скільки кому дісталося майна після розлучення. Тривати такі розгляди можуть як завгодно довго.
Рішення про призначення суми елементів буде прийматися судом, навіть без участі сторін, у продовж 3 днів від дня написання заяви стороною, яка буде утримувати дитину.
Суд відтепер буде чітко визначати суму аліментів, яка буде встановлюватися або за домовленістю між батьками (як частка від доходу батька або матері), або у твердій грошовій сумі (за вибором батька або іншого законного представника дитини, разом з яким вона проживає).
Спосіб, у якій будуть стягувати аліменти, визначатиме суд, і він може бути змінений (з одного на інший) відповідно до нового рішення суду у наслідок розглянутого позову того, хто одержує аліменти.
Сума аліментів від минулого року підлягає індексації відповідно до закону.
Якщо той, хто повинен платити не надасть відповідні документи про свої прибутки (а не зарплату – термін змінено, а отже змінено й суть), то він може бути, за рішенням суду, обкладений аліментами у сумі не менше як 50% (раніш було 30%) від прожиткового мінімуму (ПМ) на дитину залежно від її віку: від 0 до 6 років – 700 грн, для дітей старшого віку – 900 грн.
Нагадаю, що для дітей від 0 до 6 років починаючи з 1 травня 2017 року ПМ становить 1426 грн (з 1.12. це буде – 1492 грн); для дитини у віці від 6 до 18 років з 1 травня це – 1777 грн (з 1.12 це буде – 1860 грн).
У цій частині слід звернути увагу що 50% це сума не прибутку особи з якої стягують аліменти, а сума прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.
Саме не розібравшись із відповідними термінами деякі матусі зраділи, що нерадиві татусі їх дітей відтепер будуть платити автоматично 50% від прибутку, ні. Хоча, є й така можливість. Серед іншого Закон визначає, що та людина, яка представляє інтереси дитини має право звернутися до суду «Про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів». Таку заяву Суд буде розглядати окремим провадженням.
Але, навіть якщо таке рішення й буде прийнято, то сума аліментів, в усіх випадках, не може перевищувати розміру 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Втім, тут є уточнення «на кожну дитину». Т.т. теоретично, якщо Позивач доведе, що протилежна сторона має відповідні прибутки, то тоді кожен з дітей (за рішенням суду) може отримувати від 14 до 17 тисяч грн. на місяць. Яким саме буде розмір? Визначатиме суд відповідно до Закону, який говорить, що «розмір аліментів повинен бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини». Скільки потрібно для цього? Чіткої юридичної дефініції не прописано.
Відповідно до нового Закону не солодко доведеться й тому, хто намагатиметься приховати суму прибутку. До внесення змін при розрахунку аліментів суд враховував тільки ті гроші, які батьки отримували офіційно. Закон це змінив, у ньому мова йде вже не про «зарплату», а про «доходи».
Отже, якщо сторона яка є ініціатором стягнення аліментів доведе (доведення лежить на ініціаторі), що протилежна сторона отримує більше, ніж показує, то мінімальні аліменти з обов'язкового мінімуму можуть зрости до кількох тисяч гривень. Що суд прийматиме у якості доказової бази? Поїздки закордон (не відрядження), придбані машини, квартири (не подарунок) тощо. Все що зможе вказати на те, що сторона живе більш на «широку ногу» ніж намагається показати у прибутковій декларації. Всі ці дані суд має врахувати у той момент коли буде визначати суму аліментів. Зарплату у «конвертиі» буде приховати важче.
Закон вперше прописує нову норму, яка визначає, що власником аліментів є дитини, а та особа, яка їх отримує є розпорядником, і має право використовувати їх виключно за прямим призначенням виключно на утримання дитини. Той, хто платить аліменти має право отримувати повній фінансовий (юридичний) звіт про всі витрати в інтересах дитини.
Як бути якщо той, хто повинен платити безробітний? Платити. Їм призначать аліменти відповідно до рівня «середньої зарплати» у відповідному регіоні. Скажімо це 10 тис. грн, то сума виплати складе – 2,5 тис. грн на одну дитину (або ¼).
Закон повинен сприяти тому, щоб зменшити частку тих, хто не платить аліменти. До речі Україна має абсолютний мінімум кримінальних проваджень проти тих, хто не платить аліменти, а засуджених взагалі «одиниці». Як правило ті, хто не платили мали можливість «збігти» від відповідальності за «формальним ознаками» («немає зарплати»). Статистика свідчить, тих, хто був засуджений як злісний неплатник аліментів у 2014 році було – 2600 чоловік, у 2015-му – 1300, у 2016 – всього 700 осіб.
А чи знаєте ви скільки судових позовів по аліментам розглянуто судами України? Понад 7 мільйонів.
Дай Боже вашій дитині ніколи не знати, що таке аліменти і як це жити з одним із батьків...
Сергій ОСОЛОДКІН
