Чому в Каїрах загинули бджоли?

Чому в Каїрах загинули бджоли?

''У нас ''ЧП'' — у селі масово загинули бджоли'', — телефоном повідомив редакцію ''Нового дня'' пасічник з Каїр Горностаївського району Віктор Баранов.

За його словами, сталося це після обприскування пестицидами посівів міс­цевими фермерами. З метою розібратися, чому так сталося, 5 травня у приміщенні сільради була організована зустріч постраждалих бджолярів з аграріями.

— Ми не проти того, щоб оброблялися поля, але треба якимось чином узгоджувати це з нами. Ніякої ж інформації про те, коли саме проводитиметься обробка, не було. Фермери діють за принципом: ''Це наше поле, що хочемо, те там і робимо!'' — розповів Віктор Баранов.

— Ми витратили гроші, все підготували до медозбору, а тут — бац і все. Але обурює не тільки те, що фермери обробляють свої поля без попередження. А й що вони не роблять це вночі, що було б краще для рослин і коли це безпечно для бджіл, — додали інші постраждалі.

Їхнє обурення розділяє і сільський голова Анатолій Тарасенко: ''Дана проблема виникає з року в рік, можливо, з недолугості наших орендарів. Ну не всі вони вийшли з агрономів. А ще спрацьовує принцип: ''Та хто ти такий? І твої бджоли мене не цікавлять!''. Вони не замислюються, що врожайність і, відповідно, прибуток може бути більше, якщо вони не лише боротимуться з кузькою, а й залучатимуть бджіл. Шкода, що в цих питаннях немає порозуміння''.

Деталі того, що сталося, вдалося прояснити вже в ході зустрічі. Виявилося, що падіж бджіл мав місце лише в центральній частині села. Причому й тут вони загинули частково. Так, за словами Віктора Баранова, у нього загинули близько 20—30% сімей.

''А у мене 4 сім'ї'', — додав інший постраждалий Іван Потапенко. Проте хоча б на око назвати приблизну кількість загиблих бджіл по всьому селу ніхто не зміг.

У свою чергу аграрії заявили, що всі звинувачення на їхню адресу безпідставні. ''Ви добре знаєте, що ми робили обприскування вночі, а не вдень! Я сам це робив 2 травня. Але якщо дійсно мав місце падіж, то чому ніхто з вас одразу ж не приїхав до мене і не запитав: ''Що ти там, сякий-такий, накоїв?''. Чому не показали мертвих бджіл? Ми ж могли негайно звернутися до відповідних органів, здійснити лабораторні аналізи і з'ясувати, що сталося. Тож усе це бездоказові претензії!'' — заявив фермер Олександр Лейко.

— Неможливо заздалегідь попередити, коли ми зможемо вийти обробляти поле. Це ж залежить від багатьох факторів. Як можна попереджати за тиждень, якщо я не знаю, якою буде погода завтра? А ми вас попередили за півдня до початку робіт! — додав одноосібник Олександр Свириденко.

Аграрії запевнили, що обробляють рапс і інші посіви препаратами, які не завдають жодної шкоди бджолам. І підкреслили, що не бачили слідів їх загибелі. ''Повірте, я сам зацікавлений у тому, щоб не було нічого подібного. І якщо експертиза б довела мою провину, ми б якось це вирішували. Але на підставі чітких причин того, що трапилося'', — наголосив Олександр Лейко.

— Коли років 8 тому був аналогічний конфлікт, бджолярі принесли мені 3 відра мертвих бджіл. Вони дійсно продемонстрували наслідки обробки посівів, хоча я використовував звичайні малотоксичні препарати. Тоді була створена спеціальна комісія, яка все зафіксувала. Зараз же про мертвих бджіл ми почули лише на словах, — доповнив виконавчий директор фермерського господарства ''Катюша'' Степан Гуменюк.

На його думку, загибель бджіл, якщо вона справді мала місце, могло спричинити обприскування проти шкідників дерев на приватних подвір'ях. Зрештою, після вкрай емоційного обговорення бджолярі заспокоїлися і попросили на майбутнє кожного з аграріїв попереджати, коли саме вони планують проводити обробку.

— Якби була 100-відсоткова скоординованість дій між фермерами і пасічниками, подібна проблема б не виникла, — підсумував Анатолій Тарасенко. — Щоправда, ситуацію ускладнює відсутність якоїсь спілки бджолярів, через яку фермери напряму або ж через сільраду могли б це здійснювати. Ми готові взяти на себе ці функції, але мусимо знати всіх до єдиного, хто тримає бджіл. Натомість повних таких даних немає, та й не всі бджоли у селі паспортизовані. І якщо справа дійде до суду, з юридичної точки зору пасічникам може бути непросто довести матеріальні збитки і домогтися компенсацій. Тож у тому, щоб був порядок, повинні бути зацікавлені всі сторони: і фермери, і па­січники.

Олег БАТУРІН
Новий день