У засіданні взяли участь Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, народні депутати України, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, члени Кабінету Міністрів України, Голова Ради Благодійного фонду Марина Порошенко, представники освітянського, наукового та експертного середовища.
Першим питанням Національна рада розглядала стан реформування загальної середньої освіти. У своєму виступі Президент України Петро Порошенко наголосив, що питання якісної і сучасної освіти в Україні – це питання надзвичайної відповідальності і надзвичайної ваги.
"Це ніщо інакше, як проектування та моделювання нашого майбутнього, майбутнього України. Адже воно повною мірою залежить від того, який освітній код буде закладений у наших українських школах нашій українській молоді. Поколінню, яке позбавлене комплексів та забобонів, яке свого часу буде відігравати визначальну роль у розвитку нашої держави", - сказав Перо Порошенко.
Глава держави також висловив впевненість, що здібний і талановитий народ це головний капітал України, головне її надбання. "І цей головний капітал точно зробить нашу країну конкурентоздатною, інноваційною. Ми повинні створити всі передумови для розвитку цього соціального капіталу, зберегти та примножити його», - підкреслив Президент України.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич поінформувала учасників засідання про основні засади концепції Нової української школи, існуючі проблеми та пропоновані шляхи їх вирішення.
Учасники засідання погодились з тим, що в суспільстві накопичився значний попит на реформування середньої освіти. Окремої уваги потребує забезпечення рівного доступу до навчання усім, незалежно від соціального статусу, статі, стартових можливостей та індивідуальних особливостей.
Також члени Національної ради погодились з необхідністю прискорення роботи щодо підготовки до другого читання базового проекту Закону України "Про освіту" та пов'язаного з ним пакету законодавчих та інших нормативно – правових актів.
Нагадаю, що з метою якісної підготовки законопроекту "Про освіту" р.н. 3491-д до другого читання, Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти у минулому році було утворено робочу групу, до складу якої увійшли народні депутати України, представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, широке коло фахівців освітянської та наукової сфери, представників роботодавців, громадськості та профспілок.
Засідання робочої групи відбуваються практично щоденно (всього вже відбулось 45 засідань) і, за результатами напруженої роботи, станом на 31 березня 31.03.2017 р. вже опрацьовано 84 статі законопроекту (тобто усі статті окрім Перехідних і прикінцевих положень) розглянуто більше 1300 поправок народних депутатів України).
На жаль, по окремим статтям ще не прийнято рішення та продовжуються дискусії, - зокрема по статті 7 "Мова освіти", статті 8 "Структура освіти", статті 21 "Педагогічна освіта" (вона мусить бути узгоджена із концепцією педагогічної освіти, яка розробляється МОН).
Крім того, 22 березня 2017 року на засіданні Комітету з питань науки і освіти народним депутатам України було роздано опрацьований робочою групою експертів варіант проекту цього Закону для вивчення та аналізу. Орієнтовний термін прийняття рішення за таким проектом народними депутатами – членами комітету визначено у квітні 2017 року, після чого законопроект буде винесено на засідання Комітету.
У своєму виступі я висловив цілковиту підтримку позиції Президента України щодо визначальної ролі людського капіталу у розбудові нашої держави та кардинальної необхідності його подальшого розвитку через здійснення насамперед освітніх реформ.
Людський капітал – це сукупність якостей і атрибутів людини, які допомагають їй створювати економічну вартість. В цьому сенсі ми маємо справу з доволі широким поняттям, тому що здоров'я людини, її природні здібності і задатки також є частиною людського капіталу.
Проте найважливішим його елементом є рівень освіченості населення. Тому саме від освіти і стратегій освітньої політики залежить стабільність і процвітання країни. Два роки роботи у складі Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України дозволили мені сформувати власне бачення стратегії розвитку освіти для ефективного управління людським капіталом.
В основі цієї стратегії, на мій погляд, повинен лежати збалансований підхід до формування державного замовлення фахівців різних рівнів освіти.
Звісно, система фінансування освіти потребує реформування. Перш за все, в її основі має лежати збалансований підхід до державного замовлення, яке робиться у сфері вищої, професійної та професійно-технічної освіти. Великою мірою сьогодні обсяги державного замовлення для університетів, технікумів та училищ формуються на основі природного попиту абітурієнтів.
Проте для збалансованості управління людським капіталом необхідно розуміти, що уподобання абітурієнтів часто формуються на основі суб'єктивних чинників і можуть йти врозріз зі стратегічними потребами держави і її регіонів. Через це стратегія освітнього управління повинна передбачати заходи для врівноваження природного попиту на освіту і стихійної популярності окремих спеціальностей чи навчальних закладів.
У політиці рівного доступу абітурієнтів до освіти та збалансованого управління людським капіталом щонайменше декілька важливих критеріїв повинні бути враховані, а саме: результати зовнішнього незалежного оцінювання, результати державної підсумкової атестації, включаючи атестат про закінчення загальної середньої освіти, особисті уподобання абітурієнта, а також система вагових коефіцієнтів, яка має формуватися на основі визнаних державою стратегічних пріоритетів розвитку.
В першу чергу, слід сформувати коефіцієнти регіону, спеціальності та загальної освіченості території, що необхідно для загальнодержавного вирівнювання людського капіталу в регіональному вимірі. Застосування вагових коефіцієнтів може запобігти стихійному «вимиванню» людського капіталу з певних регіонів, галузей знань і сфер економічної діяльності.
Таке вимивання є цілком реальним на сьогоднішньому етапі, коли економічну кризу все ще не подолано, і міграція трудових ресурсів відбувається не лише з одних регіонів до інших (скажімо, з периферії до центральних міст, з регіонів до столиці), але й з України за кордон.
В таких умовах є загроза не лише закриття великої кількості підприємств, установ, навчальних закладів, але й вимирання цілих галузей знань і господарської діяльності. Зберегти інтелектуальний капітал і трудові ресурси в країні в цілому, досягти їх рівномірного і збалансованого розподілу в регіонах – це важливий напрямок загальнодержавної політики.
Проте найбільш значущим питанням засідання Національної ради реформ, я вважаю розгляд проблемних питань розвитку інклюзивної освіти в Україні.
Значну роль проблемам інклюзивної освіти приділив у своєму виступі Президент України Петро Порошенко наголосив на важливості забезпечення якісного освітнього процесу для дітей з особливими потребами.
"Наша школа, нарешті, має навчитися враховувати індивідуальність кожної дитини", - підкреслив Петро Порошенко та додав, що згідно зі статистичними даними близько 10% дітей в Україні складають діти з особливими потребами.
"Наскільки зараз наша школа готова відповідати цим особливим потребам дітей? Моє враження, що ми ще дуже далекі від цього. І це має бути одним із основних пріоритетів освіти", - наголосив Президент. Він зауважив, що саме тому підтримав, щоб питання інклюзивної освіти дітей виділили в окремий пункт сьогоднішнього засідання Національної ради реформ.
За словами Президента, усі розвинені країни уже давно перейшли на інклюзивну освіту. Це не лише підвищує ефективність навчання, але й відіграє дуже важливу роль і полегшує можливість дитини соціалізуватися, підготуватися до життя у дуже непростих умовах і мати тверду та обґрунтовану претензію на нормальне життя.
"Якщо ми говоримо, як ми бачимо реформування, то вся наша увага має бути приділена дитині –захисту її прав, уваги до неї, освіті, вихованню", - підкреслив Глава держави. Він зазначив, що в Україні функціонує 751 заклад інтернатного типу, де діти виховуються, отримують освіту і постійно проживають.
Там перебуває понад 105 тисяч хлопців та дівчат. З них лише 8% - 8741 дитина - має статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Решта, а це 92% дітей в інтернатах, це діти, у яких є батьки, живі та здорові, але позбавлені можливості з ними спілкуватися кожен день, зауважив Президент.
Глава держави закликав об'єднати зусилля держави, громадянського суспільства, церкви, бізнесу і зробити максимум можливого для того, щоб вийти на ефективний результат – дитина, яка живе в інтернаті, має знайти люблячу родину, сім'ю у своїй громаді.
Доповідачем з питання щодо розвитку інклюзивної освіти в Україні. виступила Голова Благодійного Фонду Порошенка Марина Порошенко, яка ґрунтовно розповіла про впровадження інклюзивної освіти у нашій державі, повідомила про позитивні результати, яких уже вдалось досягти та запропонувала конкретні шляхи вирішення існуючих проблем.
Марина Порошенко зазначила, що "Рівень свідомості нації та ступінь розвитку суспільства, в якому ми живемо, визначається рівнем підтримки, гуманізму і толерантності у ставленні до "не таких, як ти сам". Наразі від реформи інклюзивної освіти залежить доля понад 702 000 дітей України. І ми маємо розуміти, що діти, які сьогодні складають 20% нашого населення, завтра стануть 100% нашого майбутнього. І про це важливо пам'ятати, здійснюючи реформу освіти, яка є фундаментом прогресивної нації."
Майже 87% (56 528) дітей з особливими потребами сьогодні ізольовані від повноцінного навчання у закладах – від дошкільних до вищих навчальних закладів.
Марина Порошенко представила програму «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації», яка покликана допомагати і розвивати дітей.
Адже цивілізовані країни світу давно усвідомили: суспільство втрачає, якщо певна частина людської спільноти не залучена до активного і продуктивного життя. Саме тому вони стрімко розвивають інклюзивну освіту, яка дозволяє дітям самореалізуватися і в майбутньому отримати професію.
Пілотний проект впровадження інклюзивного середовища вже стартував у 19 школах Запорізької області. Успішні результати проекту спонукали у 2017 році залучити до ініціативи Дніпропетровську, Житомирську та Хмельницьку області.
Згідно зі статистикою, Україна має одну з найбільших у Європі кількість дітей, які знаходяться у різних інституційних закладах – 1,5% всього дитячого населення країни.
За результатами засідання Національної Ради Реформ було ухвалено прискорити розгляд Закону про інклюзивну освіту.
Під час свого виступу я повідомив членів Національної ради про те, що Комітет вже тривалий час спільно з головою Благодійного фонду Мариною Порошенко опікується проблемами інклюзивної освіти.
За результатами спільної роботи вже підготовлено низку змін до чинної законодавчої бази, які на наступному тижні будуть остаточно оформлені у вигляді відповідного законопроекту та подані на реєстрацію до Парламенту.
Розгляд же цього законопроекту Комітетом спланований на наступному засіданні, яке відбудеться 12 квітня 2017 року.
Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ
Народний депутат України
