Херсонці доправили гуманітарний вантаж до Авдіївки

Про це розповів радник голови Херсонської облдержадміністрації Ростислав Супрунов ( на фото з права), який щойно повернувся з передової:

Авдіївка. 800 метрів до сепарів. Розвантажуємо гуманітарку з Херсона для бійців 72ї бригади. Вони стоять між Авдіівкою і Донецьком на прострілюваній окупантами ділянці.

Але сьогодні туман, і можна не боятися снайперів і танків, які щодня обстрілюють позиції. Із танків ворог намагається збити вежу спостереження на наших позиціях.

Снаряди, які пролітають мимо вежі, летять далі - на Авдіівку. Наші полюють за танками, щоб спалити. Башня одного з них чорніє на білому полі бою.

Ми із Сергій Чудинович і Николай Довгань, розвантажуємо речі і продукти, які збирали для бійців херсонці. Окремо складаємо коробки, підписані вихованцями ясла-садочків і шкіл Херсона. (Передаю спасибі і фото Рустам Та Еріка Авдєєви).

В коробках, окрім продовольства і солодощів, лежать ще й дитячі малюнки для наших воїнів. Ці малюнки на фронті бережуть, як ікони. Вони є уособленням всього, за що ми воюємо - символом щасливої вільної Украіни, яку малюють наші діти, і яку вони просять для них захистити.

У 72ій бригаді, яка захищає Авдіівку, служать і десятки херсонців. Олександр Борисенко - один з наших земляків, які зараз утримують цю гарячу точку під Донецьком. Обговорюємо обстановку.

Позиції ЗСУ постійно під ворожим вогнем. Працюють ворожі гради, танки, кулемети, снайпери. Поки ми говоримо, починають тріщати поруч калаші.

Чути свист куль і розриви - це наша група розвідки встрягла в бій і вертається на позиції. Ховаємося за укриття. Хоча із укриття тут лише одні руїни.

Навкруги все давно знищено війною. Зруйновані будівлі. Згоріла техніка. Поруч дві братських могили. На одній з них - десятки імен захисників України, які поклали тут своє життя за її майбутнє, за нас із вами. Вони назавжди залишаться для нас героями-кіборгами, які зупинили на цих рубежах орди руского міра.

А руський мір лише за 800 метрів від нас. Він лізе в украінські міста, несучи смерть і руїну. Авдіівка здригається від вибухів, на передовій ідуть щоденні бої, але українські військові кажуть, що готові стримати будь-який натиск, поки ми готові їх підтримувати.

"Поки ви вірите в нас, ми вас не підведемо", - говорить Олександр, бере автомат і уходить на свою позицію.

Хлопці, вся Україна вірить в вас! І завжди віритиме! Ми переможемо, бо разом ми і є Україна!

Ростислав СУПРУНОВ