Всіх Дружків - у скотомогильник!

Всіх Дружків - у скотомогильник!

Пропозиція цивілізовано вирішити проблему бездомних собак у Каховці не знайшла підтримки у депутатів міської ради.

Чергова хвиля жорстокого масового вбивства бездомних тварин прокотилася Каховкою останніми тижнями. На очах у сотень людей, в тому числі дітей, у страшних муках помирали собаки в житломасиві «Свєтлово». За інформацією волонтерів громадської організації «Каховське товариство захисту тварин «Друзі», всі вони загинули через отруєння біля місцевого ринку «Гарант».

Побачити померлих чотирилапих за останні тижні можна було і в інших районах міста: на стадіоні «Олімпійський» і Набережній, в східній частині і «Щемилівці», у дворах багатоповерхівок і приватному секторі.

«Ми намагаємося стежити за усіма подібними фактами і звертаємося до поліції. Остання вже відкрила не одне кримінальне провадження, у т. ч. за фактом масового вбивства собак на ринку, однак нам не відомо жодної доведеної до кінця справи. Адже виявити тих, хто це зробив, дуже важко», — говорить голова організації «Друзі» Марина Стрельченко.

Звісно, проблема бродячих собак актуальна не лише для Каховки, а й для всієї Херсонщини і навіть України. Стосовно того, як її вирішити, єдиної думки в суспільстві немає. Одні вва­жають, що треба тварин відстрі­лювати і труїти, інші наполягають на гуманних методах. Водночас, кількість людей, які стають жерт­вами нападів собак, не меншає.

Свій варіант вирішення цієї проблеми запропонували волонтери Каховського товариства захисту тварин. За допомогою небайдужих містян їм вдалося знайти територію для майбутнього притулку, найняти людину, яка щодня готує їжу і годує собак. Також вони роблять щеплення, допомагають хворим тваринам і шукають для них нових господарів.

— На відміну від стерилізації, відстріл не може вирішити проб­лему бродячих собак, — стверд­жує Марина Стрельченко. — Нині, за нашими підрахунками, у Каховці десь близько 660 таких собак. Крім випадків агресії, вони можуть розповсюджувати різноманітні хвороби. Щоб цьому запобігти, ми розробили проект зі створення притулку, відлову і стерилізації тварин та винесли його на розсуд депутатів міськради. Від них залежало: виділяти на це кошти з місцевого бюджету чи ні.

Цей проект неодноразово обговорювався на засіданнях громадської ради при виконкомі, виконавчого комітету і в соцмережах. У самій міськраді була створена робоча група з цього питання, до складу якої увійшли журналісти, депутати, чиновники, волонтери. Результат своєї роботи наприкінці грудня вони презентували депутатському корпусу, однак народні обранці навідріз відмовилися підтримувати цю ініціативу.

— Ми запропонували ввести посади двох доглядачів у притулку, які б могли проводити стерилізацію і опікуватися тваринами. Для відлову необхідно й закупити спеціальний транспорт — цим би займалося КП «Комунальне транспортне підприємство». Після стерилізації собак через деякий час випускали б на волю. А щоб утилізувати померлих тварин або тих, яких доведеться приспати, потрібен крематорій. Такими є вимоги чинного законодавства. Най­ближчий подібний крематорій знаходиться в Миколаєві. Аби туди вивозити трупи тварин, необхідно закупити спеціальний холодильник вартістю приблизно 200 тис. грн. і передбачити кошти на транспортування та послуги миколаївського крематорію. Або ж за ці кошти при­дбати систему для кремації і виділити земельну ділянку для поховань. Це б також дозволило надавати послуги для сусідніх міст і заробляти на цьому гроші.

— Нинішній притулок може вмістити максимально 30 собак. На рік ми б могли стерилізувати близько 270 тварин. Аби пов­ністю вирішити цю проблему, знадобиться 5—6 років, але необхідно зробити хоча б перший крок і виділити кошти хоча б на 3 або 6 місяців, — додала депутат міськради від БПП Анна Садова.

Проте, на думку її колег з «Опоблоку», займатися бродячими собаками повинне саме КП «КТП». «Чому б не створити при ньому спеціальний відділ, підключити туди волонтерів і не працювати?» — запитав депутат Олег Потоскуєв. Інших народних обранців здивувало і навіть обурило те, що для «якихось там собак» необхідні крематорій і спецтранспорт. «Чому б не взяти для перевезення собак машину в оренду?» — запитав один із них. Натомість зустрічне запитання — «А ви знаєте, хто може погодитися віддати для таких цілей свій транспорт?» — залишилося без відповіді.

— Щоб наше підприємство займалося собаками, необхідні величезні кошти, земля, ресурси, люди, вольєри. Тут же більшу частину беруть на себе волонтери, вони самі знайшли місце для притулку, виконують багато роботи. А той же крематорій, спе­ці­альний холодильник або спе­ц­транспорт — це не примхи, а вимоги чинного законодавства, без яких проводити заплановану роботу буде неможливо, — наголосив директор КП «КТП» Олександр Зайцев.

За його підрахунками, щоб запропонований проект діяв, на рік потрібно 517 тисяч гривень. Причому стерилізація і утримання однієї тварини обходилися б платникам податків у 1436 грн. Загалом же з придбанням спецтранспорту і крематорію (або холодильної установки) автори проекту попросили з бюджету трохи більше мільйона гривень.

«Не обов'язково виділяти всю суму, можна почати з малого. Тим більше, ми ще ніколи цим не займалися і наразі не можемо з точністю до 100% прорахувати все до єдиної копійки», — додав Олександр Зайцев.

Натомість депутати були непохитні. «У нас є достатньо безхатченків, для яких немає ні крематорію, ні харчування, — зауважив депутат від УОП «УКРОП» Володимир Яхно.Крім того, ми ж вихідці з СРСР, раніше були скотомогильники і ніхто не думав про крематорії, холодильники і про те, як там ховати тварин».

Радянський підхід до вирішення проблеми, на жаль, вкотре переміг здоровий глузд.

Олег БАТУРІН
"Новий День"