"Зайві" люди в інтер'єрі міста на Херсонщині

"Зайві" люди в інтер'єрі міста на Херсонщині

Зубожілі люди, які стали безхатченками, у ці холодні зимові дні харчуються безпосередньо на смітниках.

Свої нічліжки вони влаштовують у підвалах, на теплотрасах, а то й під відкритим небом. У них почасти немає паспортів, інших документів. Через хронічні хвороби, злиденне життя вони потребують медичної і соціальної допомоги. З-поміж цих нещасних знедолених людей, які потрапили у складні життєві ситуації, зустрів чоловіка і жінку, котрі погодилися поспілкуватися.

48-річний малоговіркий Михайло розповів, що раніше з сім'єю жив у сусідній з Каховкою Любимівці, працював у місцевому господарстві.

Разом з дружиною ростили двох синів і доньку. Згодом став заглядати до чарки, на роботі порушував трудову дисципліну, дійшов до розлучення. За несплату аліментів потрапив до в'язниці. Після відсидки вийшов на волю чомусь без будь-яких документів, які б засвідчували його особу. Так він став безхатченком і перебрався до Каховки.

Невисока на зріст жінка на ім'я Тамара має великий стаж ось такого способу життя. 25-річною дівчиною приїхала до Каховки з Кіровоградщини, де залишилися її батьки, сестра, але працювати не захотіла. За це її було притягнуто до відповідальності за дармоїдство. Але це не подіяло. Після повернення на волю оселилася на міському сміттєзвалищі. Там і пролетіли її молоді роки.

— Як виживаєте, чим харчуєтеся? — запитую.

— У контейнерах для сміття завжди можна знайти рештки їжі. Вчора, наприклад, ласували смачним салатом, зраділи також цілій обпатраній курці, але вона виявилася непридатною для вживання, дуже вже смерділа. Тож продати її було неможливо. На новорічні свята знаходили у пляшках недопите шампанське, вино, горілку, пиво. Крім того, знаходимо відходи капусти, моркви, буряків, які купують у нас жителі приватного сектору для згодовування домашнім тваринам. На смітниках збираємо також алюмінієві баночки, порожні пластикові пляшки, картон. На зароблені гроші купуємо найчастіше самогон. Вижити нам допомагають добрі люди, які частують вареною картоплею, борщем, супом, теплим чаєм з варенням.

Побував я і в нічліжці цих людей, у самісінькому центрі Каховки, поруч з адміністративними будинками та житловими п'ятиповерхівками. У легкому наметі з поліетилену, вкритому снігом, мешкає Тамара. Михайло ночує поруч, у своєрідному темному схроні під залізобетонною плитою, куди можна залізти лише на карачках. Їх не лякають ні міцні січневі морози, ні заметілі й хурделиці, ні проливні дощі. Сумно, тривожно й моторошно стає від цих реалій.

— На жаль, кількість безхатченків, одиноких ще молодих людей, які потрапили у складні житєві ситуації, останнім часом збільшилася, — говорить начальник управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради Андрій Скрипніченко. — Це пояснюється тим, що у зв'язку з оголошеною амністією з місць позбавлення волі повернулися люди, деякі з них відверто не хочуть працювати. Крім того, відбулося зубожіння населення.

Під час екстремальних ситуацій для соціально незахищених людей ми готові створити належні умови. Якщо, скажімо, температура повітря знизиться до –9°С, разом з райвідділом Державної служби з надзвичайних ситуацій буде відкрито пункт обігріву. Там організовуємо гаряче харчування. Зараз допомагаємо тим, хто не має житла, оформитися до геріатричного пансіонату, дбаємо про їхнє медичне обслуговування.

Велику турботу про людей цієї категорії проявляє міський благодійний фонд «Лепта». Розповідає його виконавчий директор Світлана Бжезицька, до речі, мати чотирьох дітей:

— Щодня, об 11-й годині, у житломасиві Свєтлово, на стадіоні «Олімпійський», праців­ники кафе «Вогник» роздають безкоштовно 25 порцій обідів. У меню різноманітні страви: смачні борщ чи суп, перлова каша, яйця, чай. До всього цього, торговельна фірма «Каховські ковбаси» додає по 100—150 грамів ковбасних виробів. Такі ж обіди одержують і літні люди, лежачі хворі, які не можуть вижити на свої мізерні пенсії.

Володимир МЕНИСЕНКО,
спеціальний кореспондент «Нового дня».