Сніжок хрустить навіть якщо його немає, голоси гучніші, мрії досяжніші... Україна, на мій погляд, найбагатша країна на традиції та звичаї які береже народ та старанно передає з покоління в покоління.
Нашому місту небагато більше 100 років, живуть тут люди з різних куточків України та інших місць, тому саме нам випало зібрати звичаї наших сімей, зберегти їх та започаткувати традиції Скадовщини.
У нашій сім'ї живе ось така чудова макітра з макогоном і ми в ній, один раз на рік обов'язково готуємо "шулики". Самій макітрі вже дуже багато років, більше ніж Скадовську - рази в три, чи навіть і більше, її привезли сюди з Полтавщини, а от "шулики" з Улянівки, від баби Марусі.
Я не знаю чи готують це старовинне блюдо в Улянівці зараз, а от раніше воно займало достойне місце на пісному столі, біля вареників, рулетів з маком та голубців з рисом та сухофруктами. Піч тріщить, в димарі гудить, у бабусі нова хустина, а ми приїхали в гості... Святий Вечір.
Так, тепер про шулики, а то напишу про голубці. Все дуже просто і неймовірно смачно. Пісний корж, поламаний на шматочки і залитий водою з розтовченим маком та медом.
Готуємо мак. У макітру насипати мак (1 склянку) та залити гарячою водою на годину, воду злити, а мак розтерти макогоном до молочка та додати склянку цукру. Ще потерти кілька хвилин та додати теплої води, смажених горіхів та меду.
Баба Маруся не пекла пісних коржів, вони робила їх на сметані та яйцях, що їх не ніколи не псувало. Пів склянки сметани, 1-2 яйця, сода, сіль, цукор, мука, скільки візьме. Тісто розділити на три частини, розкотати та спекти на сковорідці з обох боків, дати охолонути.
Діждатися гостей, наламати коржів та залити маковим молочком з горіхами та медом.
Хто хоча б раз у житті їв справжні шулики той не забуде цю страву ніколи.
Як каже Інтернет, шулики це обрядова страва на Маковія, а ми її готуємо на Святвечір.
Традиція.
Фото з мережі Інтернет
