Історія Херсонщини як джерело прибутку

Історія Херсонщини як джерело прибутку

Як відомо, 1784 рік, вказаний на гербі Генічеська, вважається роком заснування міста. Та насправді люди жили тут задовго до цього — ще у стародавні часи тут існувало грецьке поселення Неонтихос. З тієї пори під містом збереглася мережа катакомб.

Не так давно (за мірками історії) цією мережею ще можна було мандрувати. Один з покійних старожилів розповідав місцевому крає­знавцю Віталію Піхулі, автору книги «Генічеськ і генічани», що до жовтневої революції місцеві хлопчаки потрапляли до підземних ходів у районі порту, а виходили у різних кінцях міста.

Потім, аби вберегти дітей від можливих трагедій, входи до катакомб засипали. Однак до наших днів вони продовжують про себе нагадувати. Провалами.

Недавно на вулиці Пушкіна, просто посеред проїжджої частини, провалився асфальт. Два провали комунальники зафіксували і біля місцевого кінотеатру «Україна». У 1960-х роках під землю пішла велика статуя матері з дитиною, а у відділенні міліції, розміщеному неподалік від цього місця, у підземелля завалилася кімната, де зберігалася зброя.

Директор місцевого краєзнавчого музею Людмила Фролова також розповідає про дитячу гірку, яка одного дня «у повний зріст» шубовснула у катакомби. Приблизно у той час місцевий КДБ вирішив дослідити підземну мережу ходів. Однак через кілька днів «комітетчики», буцімто, закрили тему. При цьому ще й сказали, що на 100 років.

Відкрити тему знову взялася нинішня місцева влада. Точніше, заступник міського голови Ігор Смолянський. Користуючись своїми зв'язками, мешканець Запо­ріжжя звернувся до тамтешніх вчених по допомогу в дослідженні. Відгукнулися директор департаменту культури, туризму, національностей і релігії Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко і директор Запорізького науково-дослідного центру «Спадщина» Юрій Щур.

29 червня обидва кандидати історичних наук завітали на зустріч до Генічеської міськради. Краєзнавці та співробітники музею розповіли їм відомості, якими володіють. Надали для озна­йомлення книгу покійного краєзнавця Юрія Бєлічка про катакомби, а також працю юних дослідників з Генічеської ЗОШ № 1.

Гості поцікавилися схемою катакомб. Виявилося, що така була у архітектора дореволюційного Генічеська Леоніда Прих­ненка, однак після його смерті зникла. А тепер її немає навіть у місцевої СБУ. Тому катакомби і потребують дослідження.

За словами гостей, підземні ходи можуть стати надпотужним джерелом прибутку для міського бюджету. Для цього вони навіть готові на фальсифікацію. Так, аби залучити турецькі інвестиції, за словами Владислава Мороко, він готовий «підкинути до катакомб пару монет династії Гиреїв», яка жодним чином з Генічеськом не пов'язана.

Причому, як виявилося, вчиняє він так не вперше. Зокрема, розповідаючи про останній замок на території Південної України у Запорізькій області, він зізнався: «Якщо ви почуєте, що на вежі замку проступає лик Іоанна Кронштадтського, не дивуйтеся: ми так приваблюємо туристів».

Можливо, за умов, коли у приморському місті повністю знищена промисловість і єдиним джерелом прибутку є туристична галузь, можна допустити і фальсифікації? Генічанам доведеться відповісти на це спірне запитання. А поки гості пообіцяли після вивчення всіх наданих їм джерел приїхати до Генічеська наприкінці серпня з готовим планом дій.

Андрій БЕЙНИК
«Новий день»

Фото «Політична Херсонщина»