Фейкове повстання проти реальних навчань

Фейкове повстання проти реальних навчань

У чому не відмовиш кремлівським пропагандистам - то це в умінні дуже оперативно... брехати.

Ще у час підготовки командно-штабних навчань "Південний вітер-2016" на Херсонщині, вони вкинули у стрічки новин чергову "сенсацію" про те, що селяни з Чаплинського району області буцімто "повстали" проти навчань, і вимагають від підрозділів ЗСУ "забиратися геть".

Насправді ж "повстання" звелося до того, що група мешканців села Червона Поляна запросили на розмову офіцерів, аби ті розповіли їм, чиї саме ділянки "зачеплять" навчання, і чи не розтягнуться вони до початку осінньої посівної - адже тоді на полях місце тракторам, а не танкам чи бронетранспортерам.

"На зустріч, якій приписали блокування навчань, прийшли всього троє людей. Їх лише цікавило, чи не зашкодять вправи військових родючості землі, адже восени на своїх ділянках власники збираються сіяти рапс. Та з огляду на те, що питання стосується не тільки цих трьох осіб, працівники з підрозділу військового-цивільного співробітництва наступного дня запросили на розмову всіх сільських пайовиків.

Там вони отримали вичерпну інформацію про те, що навчання завершаться незабаром. А перед від'їздом учасники військового вишколу потурбуються, аби ділянки привели до ладу. Жодних вимог про заборону навчань не пролунало -- у Чаплинському районі живуть патріоти, котрі своїх захисників і їх потреби розуміють", - справедливо зазначила у розмові з кореспондентом "Голосу України" керівник обласного Центру допомоги учасникам АТО Наталя ВОЗАЛОВСЬКА.

Хоча приводу для тиражування побрехеньок могло б узагалі не бути, якби мешканці населених пунктів не "по факту", а заздалегідь отримали від військових попередження, де саме буде зона проведення навчань, скільки вони триватимуть, і чи зачеплять вони господарські інтереси аграріїв.

Звісно, частково її оприлюднили національні та регіональні ЗМІ, але цього було недостатньо - під час збирання врожаю, часу дивитися телевізор і читати газети у хліборобів обмаль. Тож розмови віч-на-віч були потрібні. Адже села на материку біля адміністративного кордону з Кримом без того насичені й військовими підрозділами, і прикордонниками. Їхня техніка пересувається всюди, створюючи певні незручності, надто в жнива. І люди просто не хотіли б, щоб цих незручностей додалося - тому й тривожились.

"Голос України"