По ямах мільйони не прийдуть

«Золотий міст» для інвесторів вирішили будувати на Херсонщині

Перші успіхи після занепаду

Схоже, економіка Херсонщини потроху оклигує від кризового занепаду. Найчіткіше це видно по верфях обласного центру — традиційних «локомотивах» місцевої індустрії.

Після того як державний судозавод «Паллада» успішно і в строк виконав велике замовлення компанії з ПАР на будівництво доку дедвейтом у 8,5 тисячі тонн, одразу ж знайшлися інші бажаючі на таку саму продукцію.

Нині підприємство, що входить у концерн «Укроборонпром», завершує перемовини про нові контракти аж з трьома замовниками — з Кіпру, Казахстану та тієї ж ПАР. Якщо вони збудуться, верф набиратиме додатково п'ятсот корабелів для розширення виробництва. Також повністю завантажений замовленнями (не на будівництво, але на ремонт суховантажів) і Херсонський суднобудівний завод. Тут зацікавлені у прийомі ще трьохсот кваліфікованих робітників.

З іноземними інвесторами тривають також переговори про будівництво ще кількох нових заводів, які дадуть змогу якщо не забути про безробіття остаточно, то, принаймні, суттєво зменшити гостроту проблеми. Але гроші самі по собі не прийдуть — для них треба терміново збудувати «золотий міст» у вигляді якісної інфраструктури. І така робота вже розпочалася.

Вона є командною: керівництво Херсонської облради та облдержадміністрації спільно з урядовцями та народними депутатами України, обраними від регіону, спільно визначають пріоритетні проекти. Вже почалося й надходження коштів із держбюджетного фонду регіонального розвитку. Причому масштаби фінансування є рекордними за всі роки незалежності України.

Куди полетимо?

Звісно, грошей усі хочуть. Однак їх треба не тільки отримати, а й витратити із максимальним ефектом для громади та бізнесу. Тож парламентарії спільно з очільниками регіону представили журналістам низку інвестиційних проектів, які вже фінансують або найближчим часом спільно фінансуватимуть держава та місцеві громади Таврії.

Для обласної ради це, насамперед, комунальна власність — Херсонський аеропорт. У нього вже вклали 62 мільйони гривень, що дозволило відродити підприємство, підтягнути його до сучасних стандартів сервісу та безпеки. Завдяки цьому занедбане ще не так давно летовище отримало міжнародний статус і право обслуговувати авіалінію Херсон — Стамбул — Херсон.

На 2015—2016 роки сюди вливають ще шістдесят мільйонів гривень із державної та обласної скарбничок, а також власних коштів КП «Херсонські авіалінії». На них модернізують світлосигнальну систему, реконструюють перон та злітно-посадкову смугу, отримавши можливість приймати великі міжконтинентальні аеробуси. Розшириться і географія польотів — планують авіарейси до Казахстану та Угорщини.

Залишити нащадкам дороги, а не послання

Херсонщина претендує на роль Мекки для відпочивальників не тільки з України — з усього світу. Адже тут і мальовниче пониззя Дніпра, і Сиваш, і узбережжя Чорного та Азовського морів, не кажучи вже про Каховське штучне море. Хоча до всіх цих туристичних принад ще треба дістатися. А по таких дорогах, якими вони є зараз, їздити не вельми приємно. Через задавнені борги рахунки Служби автодоріг області зараз арештовані («Голос України» про це згадував). Та зараз влада вживає заходів для їх термінового розблокування. Адже попереду — велика робота: уряд виділяє 392 мільйони гривень на «реанімацію» транспортної інфраструктури. Пріоритет, знову ж таки, за відтинками доріг національного значення, на кшталт Одеса — Новоазовськ, які прямують до морів.

У Генічеському та Голопристанському районах краю вже не ями лататимуть, а збираються вже до кінця поточного року перекласти наново аж чотирнадцять кілометрів автотрас. Причому за євростандартами, коли спершу лягає шар міцного бетону, а на нього кілька шарів асфальту. Не забули й про сам Херсон, де також є «больова точка» тамтешньої інфраструктури — шляхопровід з велелюдного Таврійського мікрорайону до центру міста.

Збиралися його будувати чи не тридцять років, розпочали в 2012-му, і за кілька місяців роботи зупинилися. Гроші просто розікрали. А далі почали розтягувати і сам об'єкт. Дійшло до того, що вкрали навіть пам'ятну капсулу з посланням до нащадків, вмуровану у бетон! Потім поліцейські розшукали артефакт у якомусь пункті прийому металобрухту і принесли до Херсонської ОДА.

— Дотримуюся думки, що народу треба залишати передусім міцні дороги, а не гарні побажання, вигравірувані на мідному листі. Тому будівництво шляхопроводу продовжиться. На першому етапі вкладаємо у проект п'ятнадцять мільйонів гривень, але надалі плануємо залучати підрядників з інших регіонів України, а можливо, й іноземні компанії. Адже загальна вартість робіт — 315 мільйонів гривень! — каже голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв. — А капсулу з побажаннями віддамо до музею. Загалом, це схоже на якийсь містичний збіг: вкрали капсулу — на об'єкті все завмерло, повернули її — знову шляхопровід оживає.

Час збирати каміння

Спільне фінансування з державного та місцевого бюджетів скерували у майбутнє. Провели енергоаудит кількох сотень дитячих садків по всій області, визначили 37 найпроблемніших (по три-чотири у кожному районі) і заходилися приводити їх «до тями». На реконструкцію систем опалення, встановлення «теплих» вікон, заміну підлоги та дахів пішло 23 мільйони гривень. Ще 30 мільйонів вкладають у шкільні ремонти.

Утім, занехаяну протягом років виживання «соціалку» швидко привести до ладу не вийде. Тим більше, що вже згадані півмільярда держбюджетних інвестицій — це лише невелика частина від потреби. Взяти хоча б сусідній із Кримом Генічеськ, де городяни минулої зими трохи не позамерзали. Адже газ для опалення їхніх домівок йшов зі Стрілковського родовища на шельфі Азовського моря. Влітку надлишок видобутого тут голубого палива закачували до Глібовського підземного сховища у АР Крим.

А взимку потроху вибирали. Та після окупації це сховище виявилося для генічан недосяжним, і їхній же газ з нього в холоди «вірні путінці» виділяють, наче «гуманітарну допомогу». Аби не залежати від агресора, треба приєднувати відокремлену районну мережу до газотранспортної системи України. Інших варіантів немає, та це і надзвичайно дорого, і непросто.

— У Мінрегіонбуді розглядають кілька проектів будівництва трубопроводу, який з'єднав би Генічеськ із газотранспортною системою держави. Але їх реалізація — справа довготривала. Тому спільно з облдержадміністрацією вишукуємо можливість переобладнання котелень у курортному місті так, щоб вони могли працювати і на газі, і на твердому паливі. У морози лікарні, дитсадки та школи обігріватимуть, використовуючи альтернативні енергоресурси, і тоді газу з Стрілковського родовища для потреб «приватного сектору» вистачатиме, — ділиться намітками народний депутат України Сергій Хлань. — А з об'єднанням газотранспортних систем можна було б розконсервувати ще три свердловини в Азовському морі і качати звідти голубе паливо вже у більшій кількості.

Словом, інвестиційних проектів на Херсонщині є чимало, а корисних ідей — ще більше. Згуртована команда управлінців і генерує їх, і одразу ж пропонує шляхи для втілення в життя на користь громади. Адже недарма в народі жартують, що гуртом і батька легше бити.

Цитата

Голова Херсонської облради Андрій Путілов:

«Аеропорт був і залишається точкою економічного зростання для регіону».

Цитата

Голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв:

«Метою командної роботи влади та органів місцевого самоврядування повинен бути конкретний результат — створення середовища комфортного життя, аби зростання і розвиток відчула вся Херсонщина».

ФАКТ

Інформація голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва:

«Цьогоріч до Херсонської області надійшло 545,8 мільйона гривень прямих державних інвестицій. Освоєння цих коштів забезпечить 13,6 тисячі робочих місць, а відрахування до місцевих бюджетів зростуть на 47 мільйонів гривень».

На фото: Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв демонструє послання до нащадків, яке повернули після викрадення з шляхопроводу в Херсоні.

"Голос України"

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон