На величезній композиції зображена символіка всіх радянських республік, яку увінчує герб СРСР і Спаська башта московського кремля, а в нижній половині — обличчя представників народів комуністичної держави.
Створений за ескізом радянського художника Олександра Мизіна і виконаний ризькими майстрами, вітраж підпадає під декомунізаційне законодавство і має бути демонтований.
Користувачі соцмереж обурювалися, вирішивши, що влада міста витратила кошти платників податків не лише на реконструкцію постраждалого від пожежі палацу культури, а й на оновлення декоративної експозиції. Чиновникам довелося давати пояснення: ПК не зданий в експлуатацію, тому ще є час на виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів...».
І запевнили, що жодної копійки коштів громади на відновлення тоталітарної символіки витрачено не було: при пожежі та відновлювальних роботах вітраж вцілів.
Про подальшу долю цієї роботи, а також багатьох інших декоративних експозицій, що містять радянську символіку, йшла мова на конференції «Майбутнє архітектурної самобутності та унікальності міста Нова Каховка». Щоправда, головною темою її була заявлена не декомунізація, а необхідність створення на території історичного ареалу міста історико-архітектурної заповідної території «Музей декоративно-монументального мистецтва просто неба».
— Нова Каховка будувалася у 1950-х роках не завдяки, а всупереч радянській владі, — доволі суперечливу тезу висловила засновник громадської місцевої спілки охорони культурної спадщини Тетяна Євсеєва.
За її словами, Нова Каховка є єдиним населеним пунктом, збудованим у 1950-ті, включеним до Переліку історичних міст України. «Вартісна її особливість досягнута ціною величезних зусиль авторів — архітекторів, митців, будівельників.
А саме: ансамбль планування та забудови кварталів міста, монументально-декоративне оформлення фасадів та інтер'єрів будинків, елементів благоустрою, наявність пам'яток архітектури й містобудування, науки й техніки, монументально-декоративного мистецтва, визначеного історичного ареалу, закріпленого законодавством», — наголосила вона.
Успішним і дуже вдалим починанням Тетяни Євсеєвої виявився проект «Кам'яні вишиванки». Разом із групою однодумців вона звернула увагу на незвичні декоративні оформлення фасадів будинків в історичній частині міста, створені в техніці різьблення по сирій штукатурці відомим українським художником-монументалістом Григорієм Довженком (на фото). Заново відкриті «кам'яні вишиванки» Нової Каховки швидко стали відомими не лише в області. Про необхідність збереження цих робіт заговорили мистецтвознавці й краєзнавці Херсона і Києва.
Спроби привернути увагу до робіт Довженка, до речі, були не менш скандальними. Наприкінці грудня активісти влаштували гучну акцію протесту проти знесення старої будівлі колишнього відділу освіти міськради, також прикрашену «кам'яними вишиванками». Тоді вони розвалили паркан навколо цього об'єкта, однак врятувати його від знищення так і не змогли.
Схожа доля очікує й інші орнаменти майстра. «Новий день» неодноразово писав про те, що жителі старої частини Нової Каховки масово спотворюють зовнішній вигляд своїх будинків. Мало не кожен із них «прикрашають» самовільні прибудови не лише на перших, а й на других поверхах, різнокольорові панелі утеплення, супутникові антени і кондиціонери.
Справа в тому, що місто було збудоване у часи, коли будівельна галузь ще не була спроможною зводити житло високої якості. За словами міського голови Володимира Коваленка, практично вся історична забудова Нової Каховки складається з тимчасових будинків, термін придатності яких вичерпався ще в радянські часи. А підтримання їх у належному або навіть первісному вигляді коштує дуже дорого. На роботу радянських будівельників було багато нарікань і при реконструкції палацу культури: виявилося, що він зводився з нехтуванням елементарних будівельних норм.
Проте, на переконання організаторів конференції, величезну загрозу місту несе не лише недбайливе ставлення до існуючих декоративних елементів, а й декомунізаційне законодавство. Тетяна Євсеєва озвучила перелік композицій, що підпадають під його дію. Крім вітража в ПК, це зірка на шпилі будівлі міськради, пам'ятна дошка з орденом Знака пошани на головній споруді Каховської ГЕС, серпи і молоти в барельєфних панно Григорія Довженка.
— Яким чином виконати декомунізаційне законодавство, не порушуючи Закону «Про охорону культурної спадщини»? — задається питанням Тетяна Євсеєва.
— Наріжним каменем нашої полеміки з Інститутом національної пам'яті ІНП є стаття 4 ЗУ «Про засудження комуністичного та... нацистського тоталітарних режимів...», в якій говориться про те, що під його дію не підпадають твори мистецтва, створені до набуття чинності цього закону. Але навіть у разі визнання того чи іншого об'єкта пам'яткою культурної спадщини для ІНП цього було недостатньо.
В результаті деякі об'єкти знищувалися, хоча були визнані творами мистецтва, — коментує мистецтвознавиця, куратор проекту «Soviet mosaics in Ukraine» фонду «Ізоляція» Євгенія Моляр (Київ). — У Новій Каховці ми побачили також суто побутову загрозу, коли люди встановлюють кондиціонери або козирки над вхідними дверима, не звертаючи уваги на наявність на будинку творів мистецтва.
На її переконання, необхідно залишити і вітраж у ПК, і інші елементи, що містять радянську символіку. «Той же вітраж дає унікальну можливість продемонструвати процес декомунізації у його найпродуктивнішому вигляді завдяки переосмисленню.
Просте знищення тоталітарних символів ні до чого не призводить. Це ми бачимо на прикладі Німеччини або Австрії, де свого часу була заборонена нацистська символіка. Це, як виявилося, не стало протиотрутою проти появи безлічі сучасних неонацистських рухів. У Новій Каховці можна було б створити музей просто неба, а пам'ятки з радянськими символами могли б стати його елементами», — додала вона.
Як аргумент учасники конференції нагадали про необхідність багатьох радянських митців йти на компроміси з тодішньою владою. Мовляв, за можливість творити і заробляти на хліб вони були змушені оспівувати кривавий режим і до всього на світі ліпити його символіку.
Проте заклики зберегти всі наявні зірки, серпи, молоти і зображення Карла Маркса і Леніна на Літньому театрі викликала суперечливу реакцію у громадськості. Деяких учасників конференції обурило, що під виглядом збереження «кам'яних вишиванок» почала пропагуватися ідея зберегти радянську символіку і оспівувати творчість митців-колаборантів.
— Ця ідея повинна надзвичайно сподобатися владі, оскільки вона завжди була не в захваті від декомунізації і намагалася будь-що зберегти комуністичну символіку, — коментує новокаховчанка Світлана Дедкова. — Тут головне зрозуміти одне: що ми маємо у нашому місті не просто комуністичні пам'ятники, а пам'ятники кривавому режиму, який винен у загибелі мільйонів людей. У кожного, хто на це дивитиметься, повинна завжди стояти кривава пелена перед очима.
На переконання її однодумців, у Новій Каховці досі не було переосмислене радянське минуле. Крім того, навіть після 100-відсоткового виконання декомунізаційного законодавства, у місті залишатиметься безліч пам'ятників радянської доби — від збудованих в ті часи численних будівель до монументів і творів, що зберігаються у місцевій картинній галереї.
А ось чи захочуть новокаховчани зберігати це для наступних поколінь, залежатиме як від влади, так і від них самих.
Олег БАТУРІН
"Новий День"
