Головний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства Світлана ОСТАПУХА каже, що осередки розповсюдження "глицежерів" всього за рік збільшилися з 37 313 до 43 458 га. А це - майже дві третини від усіх хвойних лісів Таврії.
Обробка одного гектара хімікатами для захисту від шкідників сьогодні коштує майже 32 гривень.
Відтак, загальна потреба у бюджетному фінансуванні робіт для регіону сягає понад 2,3 млн. грн. Гроші великі, але втрати через їх відсутність можуть бути значно істотніші. Адже ліси на лівобережжі Дніпра утримують Олешківські піски. У випадку загибелі "зеленого поясу" піски знову прийдуть у рух і "чорні бурі", що засипають родючі грунти, почастішають.
Тож втрати аграріїв будуть абсолютно неспівставними із сумами, що необхідні на боротьбу з пожирачами глиці. І саме на території Великокопанського, Голопристанського, Збур'ївського та Цюрупинського держлісгоспів звичайний та рудий пильщики, червоноголовий і зірчастий пильщики-ткачі вже захопили понад 40 тисяч гектарів зелених оаз!
Ситуація складається дивна: ліси на півдні України перебувають у віданні державних лісгоспів. Але держава цьогоріч фактично припинила їх фінансування. Лісоводи звертаються по допомогу до місцевих органів самоврядування, однак там їм відмовляють, бо зелені насадження у переважній більшості не є комунальною власністю.
Так само з держбюджету не надходить фінансування і протипожежних заходів, а заробити на них самотужки лісгоспи не спроможні. Запаси ділової деревини для продажу на Херсонщині відсутні, як такі, а реалізація дров не окупає навіть витрат на техніку, податки та заробітну платню. Якщо так триватиме і надалі, то за кілька років вогонь і шкідники можуть залишити на місці зелених насаджень (вони створювалися понад півстоліття) лише тріски на піску.
