Відбирають шанс на вищу освіту

Відбирають шанс на вищу освіту

Про зміни умов вступу до вищих навчальних закладів та ризики, які пов'язані з таким необережним кроком, поговорили учасники спільного засідання Ради ректорів Херсонської та Миколаївської областей.

Можливості — різні

Попри те, що Законом України "Про вищу освіту" заборонено змінювати умови вступу до ВНЗ за рік до початку вступної кампанії, Міністерство освіти і науки України своїм наказом затвердило нові «правила гри» 6 червня. Враховуючи такий факт, ректори університетів, абітурієнти та їхні батьки опинилися у досить невизначеній ситуації.

— Зі всіх проблем цьогорічної вступної кампанії найбільш небезпечна — нові правила прийому до ВНЗ, — зазначив голова херсонської Ради ректорів, ректор Херсонського Національного технічного університету Юрій Бардачов. — Мені досі не зрозуміло, хто в Міністерстві освіти і науки міг на таке піти?

Зокрема, раніше для кожного ВНЗ і окремої спеціальності встановлювали різні прохідні бали. Сьогодні ж планують зрівняти усі університети країни і для спеціальностей встановити єдиний прохідний бал. До того ж, ректори досі не знають, як такий уні­версальний показник вираховуватиметься.

— Цей бал пройде червоною лінією, і діти, які опиняться під нею, залишаться без вищої освіти, — розповів Юрій Миколайович. — Бюджетні ж місця, які виділить держава, на місцевому рівні не будуть заповнені, тому їх розподілять між столичними університетами.

Члени ради ректорів впевнені, що це прямий шлях до знищення регіональних ВНЗ. А ще — переконані, що такі нововведення позбавлять сільську молодь шансу отримати якісну вищу освіту.

— Я уявляю, як почуватимуться в таких умовах сільські діти, — зазначив Юрій Бардачов. — З таким рівнем освіти, коли у сільських школах навіть банально вчителів не вистачає, їм під час вступу дуже важко конкурувати з міською молоддю. Перш ніж встановлювати одинакові вимоги, держава повинна створити рівні умови здобуття якісної середньої освіти.

Разом з тим, практика показує, що за рахунок колосальної мотивації вже після 2—3 курсів діти, які прийшли навчатися з села, виявляються успішнішими у навчанні, ніж студенти з міста.

Найкраще — столиці

Не зовсім зрозуміла ситуація і з розподілом бюджетних місць серед ВНЗ країни. Попри те, що вступна кампанія уже не за горами, херсонські й миколаївські ректори досі не знають кількості бюджетних місць.

«Є така інформація, що їх кількість для регіональних університетів планують зменшити, натомість збільшити кількість бюджетників у столичних ВНЗ», — повідомив Юрій Бардачов.

Варто зазначити, що такий підхід повністю суперечить чинному Закону України «Про вищу освіту». На цей факт звернув увагу голова ради ректорів вищих навчальних закладів Миколаївського регіону, ректор Миколаївського національного аграрного університету В'ячеслав Шебанін.

— Стаття 72 Закону дає чітко зрозуміти, що фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за спеціально­стями відповідних ступенів вищої освіти встановлюється в обсязі, необхідному для забезпечення на кожні 10 тисяч населення навчання не менше 180 студентів, — наголосив В'ячеслав Сергійович. — Якщо провести найпростіші розрахунки, то на Херсонщині за кошти держбюджету має навчатися понад 19 тисяч студентів. Наразі ж їх всього близько 12 тисяч. А з нововведеннями може бути ще менше. Ці аргументи ми маємо використовувати, аби захистити регіональну освіту від занепаду.

Отже, миколаївські та херсонські колеги одностайні в питанні необхідності врахування регіонального принципу під час розподілу місць державного замовлення. Ця та інші важливі проблеми вищої освіти увійшли до листа з пропозиціями ректорів ВНЗ, якого вони надіслали на розгляд депутатів Верховної Ради України та Кабміну України.

Ольга ЮЩЕНКО
Новий день