"Асканійське" показує приклад

"Асканійське" показує приклад

Прикро, але факт: стан тваринницької галузі на Херсонщині, де для її розвитку є всі умови, і надалі погіршується.

За даними облстату, за цьогорічні січень-лютий область виробила м'яса у живій вазі 16,8 тис. тонн (98,8% до відповідного періоду минулого року), молока — 28,9 тис. тонн (96,3%), яєць — 181 млн. штук (62%).

На 1 березня ц. р. в області налі­чувалося 114,1 тис. голів великої рогатої худоби (95,6% до відповідного торішнього періоду), з них корів 70,1 тис. (98 %), свиней 177,9 тис. голів (96,5%), курей — 7 105,9 тис. штук (57%).

Чи можна хоча б застопорити цей катастрофічний спад?

Можна! Що для цього потрібно? Взяти і поїхати на державне під­приємство «Дослідне господарство «Асканійське», яке з 1985 року очолює Герой України Віра Найдьонова.

Нині у «Асканійському», яке колись належало до типових середнячків «нерозвинутого соціалізму» і де річні надої на корову «сягали» двох тисяч літрів молока, створені три племінні заводи з розведення та реалізації овець асканійської тонкорунної породи, великої рогатої худоби південної м'ясної та чорнорябої молочної порід.

Торік у одному з найкращих господарств України надій молока на корову сягнув 7 630 кілограмів, а добо­вий приріст м'ясного поголів'я ве­ликої рогатої худоби перевищив 1200 грамів.

За рік «Асканійське» виробило 4200 тонн молока. І якого молока! Його охоче беруть переробники, чия продукція «завізована» європейськими стандартами.

Поза конкуренцією і вівчарство. Торік по господарству з однієї вівці тут настригли по 6,5 кілограма вовни. Тим часом по області, яка, до речі, посідає перше місце в Україні, цей показник набагато нижчий — 3,6 кілограма.

...Тваринницький потенціал «Асканійського» зосереджений в основному на фермах у бригадному, як колись казали, селі Солідарному. Такої кількості худоби, як на цьому степовому привіллі, в усьому Північному Причорномор'ї не побачиш!

А ось та сама південна м'ясна порода великої рогатої худоби, за яку краяни, в їх числі і Почесний академік НААН, Герой України Віра Найдьонова, одержали сьогорічну премію Ка­бінету Міністрів України.

— Хороша порода, що казати! — представляє своїх титулованих підопічних бригадир Наталя Андрущак, заглушивши мотор моторолера. — До корму ці тварини невибагливі: солома, силос, відходи... Молодняку, правда, даємо ще дерть — щоб швидше на ноги ставали. І на пасовищі наші таврійські зебу скубуть все, що на очі потрапляє... Та ще й спеку нашу переносять!

— Ви тільки подивіться, які телятка! — захоплено додає Віра Опана­сівна, розповідаючи про те, якими шляхами йшло «Асканійське» до того, щоб у оборах стояли не малопродуктивні «хвости», а «м'ясники», здатні щодоби поправлятися на цілий кілограм! — Ви знаєте, скільки он той здоровенний, як танк, племінний бугай коштує? Сорок тисяч гривень!

— Дорого ж...

— А за кордоном ще дорожче, бо така худоба того варта. Шкода лишень, що попит на неї останнім часом упав. Криза! Доводиться перетримувати. А це додаткові витрати...

Ще два роки тому десятки голів зебувидної худоби з «Асканійського», де діє єдиний в Україні племінний завод такої породи, відправлялися у Донецьку і Луганську області. А зараз — не те. Війна завдає економічної шкоди не лише Донбасу, а й господарствам, розташованим за сотні кілометрів від військових дій... Та й господарства Херсонщини не надто поспішають розвивати тваринництво, зосередившись на виробництві зернових, олійних, технічних культур, ну і, само собою, городини. Як би не довелося потім відроджувати втрачену традиційну для українського села галузь.

Заступник директора «Асканій­ського» Віктор Найдьонов теж вважає, що за «зебуками» — майбутнє.

— Це невибаглива порода, — говорить співрозмовник. — Весною за­гнав у дніпровські плавні, де корму вистачає. І пізно восени вигнав. І ніяких тобі витрат на корми!

...А тим часом будівельники господарства укладають бетонний настил, створюючи для худоби, уже звиклої до безфуражної технології, більш комфортні умови. Адже зимує вона під відкритим небом, прекрасно, до речі, почуваючись.

Степ густо запах молодими дощами і різнотрав'ям. Ось-ось худоба вирушить на пасовища. І ви ж подивіться, яка це худоба!

І якби наші господарники не зациклювалися на одному рослинництві, то область не купувала б м'ясні й молочні продукти у регіонах, де умови для розвитку тваринницької галузі не кращі, а то й навіть гірші, ніж на Херсонщині.

Анатолій ЖУПИНА, Василь ПІДДУБНЯК
"Новий День"