Хто ризикнув, той не прогадав

Після ускладнення транспортного сполучення з окупованим Кримом українці переорієнтувалися на курорти материкової частини країни. Успішним видався сезон і для Генічеського району, попри те, що велика кількість баз відпочинку тут так і не відкрилася.

«Бувало і краще», — у відповідь на моє запитання, чи достатньо цього літа приїхало відпочивальників, бідкається господар кафе на території бази відпочинку «Арабатська Стрілка», що у Генічеській Гірці. Щоправда, судячи зі вщерть забитих пляжів і відсутності вільних місць у більшості пансіонатів і приватному секторі, можна зробити висновок, що нинішній курортний сезон для азовського узбережжя Херсонщини виявився таки вдалим.

Відпочивальників побільшало

— Сезон цей дуже хороший, хоча його поки важко порівняти з 2012 роком, коли бази відпочинку були завантажені максимально. Але однозначно він набагато кращий за 2013-й і особливо минулий рік, — констатує секретар Щасливцевської сільради Ірина Пуляєва.

— Цей сезон ні в яке порівняння не йде з минулим. Відпочивальників значно більше, наші жителі задоволені. Хочеться, щоб так було й надалі, — доповнює голова Стрілківської сільради Олександр Пономарьов.

Натомість перший заступник голови Генічеської райдерж­адміністрації Олексій Сищенко воліє не порівнювати сезон-2015 з минулорічним. «2014-й треба розглядати як форс-мажор, оскільки тоді на Арабатській Стрілці було багато військових, а ЗМІ розповсюджували інформацію про те, що Путін пробиватиме сухопутний коридор до окупованого Криму. Людей це відлякувало. До того ж, торік вони за старою звичкою їздили на відпочинок на півострів, адже тоді до Криму ходило ще чимало потягів. Тепер ситуація змінилася.

На Арабатці військових немає, тільки прикордонники. Проте минулий рік вплинув і на нинішній, оскільки дуже багато баз відпочинку так і не наважилися відкрити. Проте ті, хто все ж таки ризикнули, аж ніяк не прогадали. Нині вони заповнені на 100% і навіть змушені багатьом бажаючим відмовляти у розміщенні. До речі, за дозвільними документами на відкриття пансіонату востаннє до мене зверталися 31 липня, щоб мати можливість попрацювати хоча б у серпні».

За оцінкою Олексія Сищенка, близько 50% баз відпочинку Арабатської Стрілки цього літа так і не відкрилися. Хоча, за словами Ірини Пуляєвої, є серед них і такі, які все ж таки приймають відпочивальників — нелегально, не сплачуючи жодних податків. Що ж стосується вартості відпочинку, то ціни тут залишилися на рівні минулих років, підвищившись у середньому на 10—20%. Приміром, економ-варіанти роз­міщення у Генічеській Гірці нині коштують 40—80 гривень на добу з людини: чим ближче до моря, тим дорожче.

Вдалий сезон місцеві жителі пов'язують також зі збільшенням кількості потягів до Генічеська і Новоолексіївки, а також суттєвим ускладненням порядку в'їзду на окупований Крим. Останнє передусім стосується родин із дітьми, адже, щоб неповнолітні могли потрапити на півострів, вони повинні бути вписані у закордонний паспорт батьків або мати власний проїзний документ. Чимала кількість бажаючих позасмагати в Криму до цих нововведень виявилася неготовими, тож після невдалої поїздки до КПВВ «Чонгар» вони розверталися в бік Арабатської Стрілки.

— Що стосується «Укрзаліз­ниці», то ми дуже багато листувалися з її керівництвом, аби домогтися введення додаткових потягів до Генічеська, — коментує Олексій Сищенко. — Залізничники побоювалися і розповідали нам про збитковий минулорічний сезон, коли вагони ходили напівпорожніми. Тепер же ситуація змінилася, і вони й раді були б призначати нові потяги, зокрема, Чернівці — Новоолексіївка. Але, як повідомила нам «Львівська залізниця», зробити це вони не мають можливості через застарілість вагонного парку.

Задоволені сезоном і в Генічеську. І хоча це місто не має статусу курортного — через відсутність у ньому баз відпочинку і пансіонатів, чимало людей з задоволенням проводять свою відпустку саме тут.

«Вперше за кілька років до нас приїхала така велика кількість відпочиваючих, — задоволений секретар Генічеської міськради Олександр Тулупов. — Задоволені й місцеві мешканці. Збільшилися також надходження до бюджету громади, завдяки чому ми отримали можливість більше коштів спрямовувати на благоустрій. До речі, саме тому ми не вважаємо Арабатську Стрілку нашим конкурентом. Оскільки всі, хто туди їде, проїжджають через Генічеськ. І якщо в нашому місті їм буде цікаво, вони з задоволенням затримуватимуться на довше і у нас».

Чому на Арабатку не йдуть інвестори

Утім, наплив відпочивальників на Арабатку вкотре загострив вічну місцеву проблему — сміття. На відміну від чистого і вилизаного пляжу в Генічеську, запльоване узбережжя Стрілки залишає неприємне враження.

«Проблема справді є, — погоджується секретар Щасливцевської сільради Ірина Пуляєва. — Не справлятися з вивезенням сміття ми почали десь із 20 липня, коли до нас пішов великий наплив людей. На додачу до всього одна за одною поламалися обидві наявні у нашої комунальної служби сміттєзбиральні машини. За кілька днів їх вдалося полагодити, проте за цей час накопичилося стільки сміття, що дуже важко було з ним впоратися якнай­швидше».

— На жаль, у багатьох людей ще немає культури викидання сміття в сміттєві баки. А враховуючи те, що половина баз відпочинку цього літа не відкрилася, дуже важко силами одних комунальників оперативно все прибирати. Тим більше, що з кожного кілометра пляжу вони за добу вивозять близько 1,5 тонни сміття! — доповнює Олексій Сищенко. — Крім того, протяжність Арабатської Стрілки в межах Генічеського району сягає 40 км, з яких лише 14 км є територією баз відпочинку. А люди ж звикли відпочивати і в неорганізованих, «диких» місцях. У Генічеську ситуація інша, оскільки там є лише один пляж протяжністю близько кілометра. Погодьтеся, прибирати таку територію значно простіше.

Допікають на Арабатці й комарі. За словами Олексія Сищенка, у поточному році лише Щасливцевська сільрада ви­ділила кошти (90 тис. грн.) на їх протруєння: «Стрілківська сільрада цього не зробила і навіть запустила територію свого села настільки, що влітку там стояли бур'яни по пояс. Проблема з комарами виникла і через те, що станом на 1 червня дуже мала кількість баз відпочинку підтвердила намір відкриватися влітку. А саме вони повинні були обробляти свої навколишні території від личинок комарів».

— Ми справді виділили кошти на протруєння, але вправі це робити виключно в межах наших населених пунктів. Решту повинні були обробляти самі пансіонати, — додала Ірина Пуляєва. — На жаль, також далася взнаки велика кількість дощів у першій половині літа. Одну обробку за рахунок бюджетних коштів на початку сезону ми зробили, другу ж запланували на 1—2 серпня. Однак станом на 7 серпня фірма, з якою спів­працює наше комунальне підприємство і яка має ліцензію на даний вид робіт, чомусь до нас так і не доїхала. Тож затримка виникла не з нашої вини.

Для перетворення Арабатської Стрілки на потужний курорт не вистачає багатьох речей. Приміром, досі на її території немає жодного бан­комата. «Перед початком сезону ми зверталися до керівників усіх банківських відділень району з проханням відкрити хоча б по одному банкомату в Стрілковому і Щасливцевому. Всі нам відмовили. В приватній розмові банкіри пояснювали це ризиком захоплення Арабатки російськими військами і величезними втратами своїх установ на окупованих територіях Донбасу», — зізнається Олексій Сищенко.

Не поспішають йти на Арабатку й інвестори. Приміром, уже близько 6 років як зупинено роботи на практично побудованому реабілітаційному комплексі «InterMedicalEcoCity» доктора медичних наук Володимира Козявкіна. Зупинилося, ледь розпочавшись за минулої влади, й будівництво аквапарку. «Щоб закінчити ці та інші об'єкти, потрібен потужний інвестор, який ризикне вкласти сюди гроші, — підкреслює перший заступник голови Генічеської РДА. — На жаль, інвестор не хоче сюди йти, бо не впевнений, чи буде ця територія українською».

Розвіяти сумніви можна лише зупиненням військової агресії проти України, успішним проведенням реформ і створенням дієвих механізмів захисту прав інвесторів. Від того, як скоро вдасться досягти цього, залежить розвиток як Арабатської Стрілки, так і всієї Херсонщини.

Олег БАТУРІН

"Новий День"