Нерозгадані автобусні "ребуси"

Нерозгадані автобусні "ребуси"

Між найближчими сусідами — Нововоронцовським та Високопільським районами — тривалий час немає повноцінного автобусного сполучення.

Наприклад, щодня автобус з Кривого Рогу до Херсона їде через Нововоронцовку, Високопілля та Велику Олександрівку. З Нововоронцовської автостанції відправляє­ться о 15.05. Пасажири навіть за великого бажання не можуть розраховувати, що рейсовим автобусом зможуть цього дня повернутися з су­сіднього райцентру додому.

У зворотному напрямку автобус їде у першій половині дня. Доводиться не одну годину коротати під пекучим сонцем, на вітрі чи під дощем, аби людям доїхати попуткою. Звісно, підвезуть не за красиві очі. Авторові цих рядків за багато років не один раз доводилося розгадувати заплутані транспортні «ребуси».

— Одного дня, після обіду, я приїхала у Високопілля на автобусі, а додому ні на чому було повернутися. Хоч ночуй на дорозі! — бідкалася мешканка села Любимівки Ново­воронцовського району. — Колись рейсових автобусів було багато, а тепер доводиться годинами голосувати на дорозі та пере­пла­чувати.

Є надія, що з впровадженням адміністративно-територіальної реформи життя сільського мешканця зміниться. Про реформи говориться постійно, та чи підуть вони на користь мешканцям глибинки?

— Маршрут Херсон — Кривий Ріг обслуговує транзитний автобус, — сказала Галина Каштан, начальник Нововоронцовської автостанції. — Ним користуються мешканці Великоолександрівського, Високопільського та нашого районів.

Шляхи-дороги слід не поспіхом латати-перелатувати. Водії автобусів, котрі обслуговують місцеві та міжміські маршрути, справедливо нарікають на суцільні дорожні ями. Багатотонні вантажівки після себе залишають глибокі колії та вибоїни: дуже важко проїхати.

Та й ціни на квитки злетіли вгору. Наприклад, з Нововоронцовки до Херсона ранковим харківським автобусом можна до­їхати за 90—100 гривень, а під вечір повернутися транзитним нікопольським вже за 140. Не кожен пасажир може дозволити собі таку розкіш.

Якщо у когось виникне потреба заночувати у Високопіллі, то тепер комунального готелю у селищі немає. Нині у стінах колишнього готелю розмістився районний суд.

— Приміщення на законних підставах було передано районному суду, — підтвердив селищний голова Руслан Застава. — У комунальному готелі у нас немає особливої потреби. А якщо потрібно заночувати, до послуг впорядкований приватний міні-готель. Якщо не помиляюся, за добу проживання слід сплатити 150 грн.

Давно немає готелю і в Нововоронцовці. Двоповерхову будівлю за банківський кредит викупив та реконструював один із місцевих приватних підприємців. Колишній готель перетворився на сучасний міні-торговельний цех. А службовим особам, котрі зрідка приїжджають сюди у відрядження, у винайманні тимчасового житла сприяють посадовці, родичі та знайомі.

Автобусне сполучення між сусідніми районами справді потребує пильної уваги. За неодноразовими зверненнями десятків мешканців сіл Біляївки та Українки Нововоронцовського ра­йону в газеті «Новий день» (27.11.2014 р.) було надрукованого матеріал «Нерентабельний марш­рут» — про незадовільне обслуговування пасажирів. Автор цих рядків поцікавився у біляївського сільського голови Світлани Єгорової, чи змінилася ситуація?

Хоча минуло майже півроку, мешканці двох сіл справедливо скаржаться, що рейсовий автобус до них так і не заїжджає, — бідкалася вона. — За словами транспортників, вони готові хоч завтра надати автобус, але ж, на їхню думку, не окупляться значні матеріальні витрати. З цим важко не погодитися. Але ж ми пропонуємо пустити рейсовий автобус два дні поспіль, аби люди переконалися, що їм не доведеться знову винаймати інший транспорт.

Непомірна дорожнеча паливно-мастильних матеріалів та запчастин, нерентабельність, погані дороги — за все змушені платити як перевізники, так і пасажири. Та слід визнати й те, що за останні десятиріччя відучили мешканців сіл їздити рейсовими автобусами. Приватникам це лише на руку. Аби розгадати автобусні «ребуси», слід прислухатися до думки пасажирів, а дорожній службі нарешті привести дороги у належний стан.

Микола ГУРЕПКО

"Новий День"