Після закінчення роботи конференції, Олександр Максименко відповів на питання представників ЗМІ:
- Олександре Павловичу, чиї інтереси захищає Аграрна партія України?
Аграрна партія України представляє, у першу чергу, інтереси людей, які проживають у сільській місцевості, невеличких містечках і селищах. Загалом в Україні на території сільських та селищних рад проживає 16,8 млн. чол. Це представники практично всіх прошарків населення. Серед них є: пенсіонери, вчителі, лікарі, господарі-одноосібники, просто мешканці села, а також - малі та середні підприємці, фермери та великі виробники.
Життя усіх цих категорій людей, їхній добробут напряму залежить від розвитку аграрного сектору. Працює економіка у селі — є робочі місця, є надходження до бюджету, є забезпечена соціальна сфера. Коли економіка не працює, село вмирає.
Україна є однією з найбагатших країн у світі за кількістю корисних копалин, площами родючих земель, чисельністю освічених і працьовитих людей. Проте, на сьогодні — ми одна з найбідніших націй у світі.
Село вимирає. Молодь змушена їхати в міста і погоджуватися на будь-яку низькооплачувану роботу. Причина полягає в тому, що досі мешканці села не мали великого представництва у місцевій і центральній владі. Тому більшість законів, які диктують, як нам жити, приймаються без нашої участі. Це неправильно. Аграрна партія України прагне створити сильне політичне представництво тих людей, які проживають у сільській місцевості та невеликих містах.
- Які стратегічні цілі ставить перед собою Аграрна партія України?
Наші стратегічні цілі прості і зрозумілі: Зберегти село, осередок традиційних і моральних цінностей українського народу. Від цього залежить, в якій країні будуть жити наші діти і внуки. У минулі роки бездержавності Україна виживала за рахунок глибоких культурних та ментальних традицій, що проявлялися у повазі до батьків, землі, праці.
Скористатися шансом і відродити економіку України на основі аграрного сектору, який зараз є найсильнішим у господарстві країни. Зробити так, щоб від цих переваг виграв кожен мешканець сільської місцевості, невеликого міста. Щоб люди отримали гідний дохід від своєї роботи чи здачі в оренду земельного наділу. Щоб господарі могли ефективно господарювати, а держава була їм партнером, а не ворогом.
Повернути владу народу, щоб громада і кожен її учасник спільно могли впливати на владні рішення, від яких залежить її життя. Люди повинні вирішувати, як витрачаються їхні кошти зібрані у вигляді податків. Люди повинні вирішувати, як мають об'єднуватися територіальні громади. Люди повинні вирішувати, чи потрібна їм школа у селі. Це традиційно для українців і життя мільйонів не повинно залежати від розчерку пера однієї особи, як це часто відбувається зараз.
- Олександре Павловичу, в своєму виступі перед делегатами Ви підкреслили, що представники аграрного сектору повинні ставати активними і йти у владу?
Коли не вирішуємо ми, то вирішують за нас. В цьому мали змогу переконатися усі протягом останніх років, коли приймалися бездумні податкові зміни спрямовані проти сільгоспвиробника, коли скорочували кількість початкових шкіл, закладів культури, фельдшерсько-акушерських пунктів. В результаті — люди втрачали роботу. Сім'ї — годувальників. Молодь — перспективу заробити і жити у себе вдома не їдучи за тисячі кілометрів, щоб мати змогу утримувати свою сім'ю.
Якщо не ставати активними і не почати цікавитися політикою, то й далі будуть вирішувати за нас, як продавати землю і скільки платити за неї, як ділити і об'єднувати територіальні громади, який рівень освіти давати нашим дітям. Активна громада — це добробут кожного!
Поодинці нас легко перемогти. Цьому навчила нас усіх історія. Протягом століть ми програвали у боротьбі за свою українську державу, коли були роз'єднаними.
Але ми вигравали, коли об'єднувалися. Прикладів в історії багато від давніх, коли кооперативний рух дозволяв фінансувати освітні та навчальні заклади, спортивні секції, так і недавніх, коли український народ об'єднавшись зміг відновити армію і зупинити агресора. Як говорить стара притча, один прутик переламати легко, а жмут — неможливо.
Нам потрібна єдність для спільного захисту інтересів і спільної перемоги.
Партія — це інструмент організації суспільства. Нас привчили бути байдужими до політики. Ця байдужість привела до того, що в Україні замість партій — бізнес-проекти, котрі обслуговують своїх господарів.
В цьому є логіка. Коли хтось один чи двоє, створюють партію, фінансують її, то вони розглядають таку організацію, як свою власність. Аграрна партія України інша. Вона збудована "знизу". У нас один "господар" - це народ, який підтримав партію і бере участь у прийнятті рішень.
Підтримуючи Аграрну партію ми самі організовуємося, щоб впливати на владу і ставати владою. Ми обираємо і контролюємо тих, хто представлятиме наші інтереси.
Запитувала Марія АГРУШКО
