Микола Дмитрук: Агросектор – це майбутнє України

Микола Дмитрук: Агросектор – це майбутнє України

Останні 2 десятка років поняття "село" та "сільське господарство", за деяким винятком, найчастіше асоціюються в українців із занепадом та відсталістю...

Тож першою покидає отчий дім молодь, яка тут не бачить для себе перспектив. Тому причина - брак комплексної і довгорічної стратегії розвитку сільського господарства. А коли повстає питання економії, починають із села.

Хоча, де факто, саме село і агропромисловий комплекс можуть бути основою відродження всієї країни, - переконаний народний депутат України 7 скликання Микола Дмитрук. - Мова фактів тому – беззаперечний доказ. Сучасне село — це третина населення України. Це більше 20% ВВП з врахуванням переробної промисловості і мільярди валютних надходжень до країни.

На успішних агропідприємствах люди отримують достойні заробітки. Наша держава, до останнього часу, входила у п'ятірку світових експортерів зерна, соняшника, ріпаку, кукурудзи...і т.д. В сьогоднішніх умовах, коли переважно знищено індустріальні промислові підприємства Сходу, саме аграрний сектор виходить на перші ролі.
Хоча сьогоднішня позиція державних мужів сіє сумніви: чи насправді це їм потрібно? Своє ставлення до таких їхніх рішень 2 липня, під стінами Верховної Ради акцією протесту з плакатами в руках: «Нема села - нема держави», «Рада, не допусти руйнації аграрної галузі», «Навіщо банкрутувати село?», продемонстрували українські аграрії, серед них були з Херсонщини. Працівники сільгосппідприємств і фермери вимагали від депутатів залишити спецрежим ПДВ для аграрного бізнесу, адже його скасування поверне АПК в 90-ті роки і згубить галузь.

Викликає стурбованість і внесений до Парламенту (народним депутатом А.О Вадатурським) проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», який вже проголосований на сесії у першому читанні та взятий за основу.

Це при тому, що Національна академія наук і Національна академія аграрних наук наполегливо пропонували відправити законопроект на доопрацювання. Народні депутати «науку» не почули. Послуговуючись пояснювальною запискою документу, головна мета Закону - запровадження спрощеної процедури реєстрації на території України ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, зареєстрованих в Європейському Союзі.

При цьому, не береться до уваги той факт, що Україна ще не є повноправним членом Європейського Союзу і на її території не діє законодавство ЄС. Хоча, в самому Євросоюзі спостерігається недовіра громадськості до ГМО, до того ж деякі країни еврозони, в тій чи інші мірі, заборонили в себе генетично модифіковані культури.

Тож наскільки виправдана така спроба засилля ГМО-продукції на українському ринку і чи готові самі експериментатори годувати свої сім'ї такою їжею? Чи вони вже для себе поділили український народ на тих, хто достойний вживати кошерну їжу, і тих, кого можна годувати «штучним» продуктом, нехай і в гарній упаковці.

Ще й досі науковці й медики не сказали однозначної відповіді впливу геномодифікованих мутантів на організм людини, на створення яких вийшли через військові розробки у сфері біологічної зброї. Деякі експерти вважають, що наслідки вживання такої їжі, можуть позначитися на здоров'ї не менш серйозніше, ніж Чорнобиль. З тією різницею, що техногенна катастрофа на ЧАЕС трапилася через людську недбалість, а сьогоднішні намагання наводнити Україну ГМО, є цілеспрямованим безглуздям і недалекоглядністю.

З наслідками аварії ще й досі намагаються боротися, хай не завжди успішно, та застерегтися від ГМО-мутантів, які впливають на ДНК неможливо – ні людині, ні навколишньому середовищу. Адже ті, кому вигідно відкрити наші кордони для геномодифікованої продукції, заради власної наживи, як правило, не готові грати на ринку за правилами. Більшості з тих, хто хай планомірно, чи бездумно натискає на «кнопку» також доведеться жити в цій країні.

Від, по суті, страшних і прихованих наслідків не застрахований ніхто. Тож ця проблема сьогодні – це виклик життю і здоров'ю більшості громадян нашої країни, а плоди прийнятого рішення можуть мати непередбачувані і незворотні наслідки для наших дітей і наступних поколінь.
Існує небезпека і для українських сільгосптоваровиробників: сусідство з ГМО-полями, через перехресне запилення загрожує землям, на яких вирощуються натуральні сорти, тож фермери мимоволі одержуватимуть геномодифікований урожай. ГМО може стати причиною появи стійких бур'янів і шкідників, для боротьби з якими необхідно використовувати надсильні хімічні препарати, що виснажуватимуть ґрунти.

Таким чином Україна втрачатиме свою унікальність, як виробник натуральної продукції та може позбутися статусу житниці Європи, який вона утримує роками. Та на ці факти лобісти закону, з відомих лише їм причин, не зважили. Апелюючи до здорового глузду наших законотворців та, аби спочатку почути думку громадськості, зі свого боку я направив відкритті звернення до ініціатора законопроекту, народних депутатів від Херсонщини, Комітету освіти та науки, який курує «ГМО-закон».

Шановні аграрії, особисто прошу Вашої підтримки, аби піддати це питання широкому розголосу та почути експертну думку херсонських вчених і медиків. До дискусії прошу долучитися Департамент агропромислового розвитку та його районні відділи, в яких працюють фахові посадовці з досвідом, яким не байдужа доля аграрної Херсонщини. Також закликаю усіх донести свої кваліфіковані пропозиції до парламентарів.

Оскільки всі ми повинні розуміти, що аграрний сектор економіки нашої держави – це майбутнє України. Загубимо його, чи матимемо міцну державу?

Сподіваюся на розуміння.

Микола ДМИТРУК
народний депутат України VII скликання