На Каховський магістральний канал накинули оком природогуби

На Каховський магістральний канал накинули оком природогуби

На ділянці зрошувальної споруди біля села Архангельська слобода у Каховському районі Херсонщини невідомі браконьєри спиляли одразу вісім тополь із захисної смуги вздовж КМК.

Стовбури вони вивезли, а гілляччя просто скинули на дно каналу. І рахунок таким випадкам протягом останніх місяців уже пішов на десятки. Захисні лісосмуги біля магістрального каналу висаджують за державний рахунок, і кожне зрубане там дерево -- це збиток. Але найстрашніше, що через створювані браконьєрами проріхи у лісосмугах до ложа КМК потрапляє сміття й накопичується там.

"Дерева та кущі вздовж КМК перешкоджають потраплянню до каналу шарів рослини перекотиполе, які вітер ганяє таврійськими степами. Через "отвори" у стіні природного захисту ці будяки скочуються до води і часом утворюють на ній велетенські плавучі острови, котрі перешкоджають руху води, сповільнюючи течію. Їх треба прибирати, а це додаткові витрати робочого часу та пального, " - зауважує начальник відділу використання водних ресурсів Головного управління Каховського магістрального каналу Олександр Оселедець.

Сміття, що потрапляє до каналу, з часом опускається на його дно, замулюючи споруду. І прибирати його вкрай важко -- механічну драгу не використаєш, оскільки стінки КМК бетонні, а от дно являє собою "екран" з ґрунту та плівки. Під час прибирання сміття плівку можна пошкодити, і тоді вода через отвори потраплятиме у ґрунт, провокуючи підтоплення полів та навколишніх сіл.

Щоб не пропустити до каналу відходи, працівники підрозділів Головного управління КМК щороку висаджують вздовж нього від трьох до семи тисяч молодих дерев. Але виходить так, що одні саджають, а інші в той самий час рубають, зводячи результати копіткої праці нанівець. І уберегти захисні лісосмуги фізично майже неможливо -- "судини" систем зрошення розтягуються на сотню кілометрів з лишком, а на кожному кілометрі вартового не поставиш.

Залишається сподіватися тільки на совість і здоровий глузд місцевого люду. Проте апеляції до здорового глузду на бажаючих роздобути дармові дрова нині діють поганенько.

Голос України