В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує все людство. До них належить й ім'я великого українського Кобзаря – Т.Г.Шевченка. Кожного року Україна відзначає пам'ять цієї видатної особистості.
З нагоди вшанування пам'яті геніального поета Тараса Григоровича Шевченка в виправних колоніях та слідчому ізоляторі УДПтСУ в Херсонській області з 11 по 26 лютого проходив літературний конкурс серед засуджених та осіб узятих під варту. У конкурсі прийняли участь 10 осіб, які надали 18 поетичних творів та прозу.
06 березня підбито підсумки конкурсу. Головним критерієм відбору було відображення любові до рідного краю та літературний талант. Оцінювала твори комісія, створена при управлінні ДПтС України в Херсонській області під головуванням лауреата Шевченківської премії, поета Анатолій Кичинський.
За одностайною думкою всіх членів журі перше місце посів Подмазко Михайло, який утримується в Білозерській ВК №105. Приємно здивували засуджені, які присвятили вірші безпосередньо Великому Кобзарю. Це засуджені Лузан Сергій (Херсонська ВК №61) та Довженко Віталій (Північна ВК №90).
МАМА - твір переможця Подмазко Михайла БВК №105
Напиши мне мама ручкой серебристой,
Напиши мне мама на бумаге чистой
Напиши рекою, напиши мне небом,
Напиши мне солнцем, где бы я не был,
Плачет дождь под небом, голос слышу свыше,
Будто кто-то шепчет, так до боли слышно,
Напиши мне мама голосом дождя,
Напиши словами, напиши любя,
Сын уж твой в неволе, ты прости меня,
Мамочка родная я люблю тебя.
Сколько лет родная, ты прости меня,
За то, что я не рядом, будь, проклята судьба,
Но ты сядь за столик в комнате одна,
Подари в тетради искорку тепла,
Напиши мне мама, душа моя пылает,
Но строки твои надежду мне внушают,
напиши мне мама подчерком волнистым,
чистою душою и сердцем своим чистым,
и возьму письмо, я прижму к своей груди,
прослезюсь тихонько, спасибо, что есть ты,
спасибо, что меня ты не забыла,
грешного меня растила,
спасибо мама, буду слать ответ,
ведь домой дорога у меня семь лет.
****
«ВІЧНО» Довженко Віталій ПВК №90
Ти, назавжди натхненний Наш Кобзар,
Що все життя віддав Країні рідній!
Життя твого, нелегким був тягар,
Але його зумів прожить ти гідно!
В своїх нащадків, Ти, вкладав любов
До матінки чудовій Нашій – Неньки . . .
І добрим словом згадуєм ми знов,
Ім'я – Тарас Григорович Шевченко!
Лише один у всьому Світі, Ти:
Кохав її, як рідну мати – діти . . .
Про неї твої твори і вірші . . .
Твої думки живі, як в полі квіти!
В Твоїх малюнках – радість майбуття,
І дух борця Твій, надихає вічно . . .
Ти, України назавжди дитя,
І в пам'яті Людей – житимеш Вічно!
