Перехожі здивовано зупинялися, цікавилися, в чому причина такого зібрання. Мер Голої Пристані Анатолій Негра охоче пояснював: мовляв, молоді призовники перед відправкою до місця військової служби прийшли до мерії попрощатися. І він запрошував усіх взяти участь в урочистостях.
Тож невеличка актова зала міської ради виявилася заповненою вщерть: четвірку новобранців строкової служби проводжали батьки, друзі, рідні. До них приєдналися працівники міськвиконкому, військкомату і просто перехожі.
— Майже два роки не було призову на строкову службу, і саме на такий час перервалася традиція: урочисто проводжати на службу наших синів, — сказав Анатолій Негра. — Але її ми не забули, тому й приймаємо вас сьогодні тут перед далекою дорогою. Так, сини, в нелегкий час вам випадає служити, але хто ж буде боронити Батьківщину, як не ви? Врешті-решт, півтора року — не такий великий час розлуки. Навіть дворовий пес не встигне вас забути, — жартує. — А якщо говорити серйозно, ви повинні знати й пам'ятати: вас тут люблять і з нетерпінням чекають. Ви пишіть або телефонуйте мені особисто, як служиться, як настрій, які проблеми, а ми, зі свого боку, вам допоможемо і завжди підтримаємо. Щасливої дороги і вдалої служби, сини наші!
Кожного з призовників секретар міської ради Людмила Лук'янченко пов'язала вишитим рушником і червоною стрічкою, по-материнськи поцілувала і вручила квітку, а мер подарував хлопцям календарі з видами рідного міста і годинники, щоб по них вони відраховували час розлуки. Настоятель Свято-Духівського храму отець Володимир благословив хлопців на вдалу службу і благополучне повернення до рідного краю.
Плакали мами.
— Сльози на дорогу — менше груддя на ній, — обняв за плечі одну з мам Анатолій Петрович. — За своїх дітей будьте спокійними: після служби вони повернуться справжніми мужчинами, живими і здоровими. На війну їх, ненавчених, необстріляних, ніхто не пошле. Ви ж знаєте: Гола Пристань зі своїми дітьми назавжди не прощається, вони повертаються додому. Все буде добре!
Анатолій ГРАБКО,
журналіст//Новий День
