«Ми народилися в сорочці, — стверджує житель Нової Маячки Цюрупинського району Дмитро Литвиненко. Вночі 17 квітня його родина міцно спала, коли їхній будинок почав розвалюватися. Після цього сяк-так придатною для проживання в ньому залишилася лише одна кімната. Так і живемо, бо іншого даху над головою просто немає. Лише кілька років тому повністю погасили кредит за цей будинок», — пояснює Дмитро.
Багато новомаячан зазнало збитків від затоплення городів. «Я висадила близько трьох тонн посівної картоплі, витратилася на міндобрива. Після того, як нас затопило, вся картопля погнила. Тепер усе треба починати спочатку. А де ж узяти на це гроші?» — запитує інша жителька селища.
Проблеми з підтопленнями у Новій Маячці почалися ще наприкінці 1950-х. «Колись тут проходило русло Дніпра, яке змінилося природним шляхом. Підземне ж русло залишилося на місці. А після будівництва Каховської ГЕС і появи водосховища рівень ґрунтових вод у нас різко підвищився. Тому в 1962 році тут почали будівництво дренажних насосних станцій. Поки була радянська влада — все працювало, і ніяких проблем ми не мали. Тепер же залишилося всього 17 станцій, з яких, приміром, у літній час працює тільки 4», — говорить голова селищної ради Андрій Костиря.
Попереднє підтоплення Нової Маячки сталося в лютому 2010 року. Через промерз¬лий грунт і рясні опади велика частина селища опинилася під водою. «Добре, люди тоді не встигли нічого висадити, тому збитки були не такі значні, як зараз. Проте до ліквідації наслідків лиха тоді одразу ж підключилася облдержадміністрація. Виділили 200 тисяч гривень на паливно-мастильні матеріали, направили сюди людей. За місяць всю воду вдалося відвести за межі населеного пункту. Тепер же ніякої реакції від обласної влади не бачимо. Єдине, чим нам допомогли, — це 100 тисяч гривень, які виділила Цюрупинська райрада зі свого бюджету для компенсації постраждалим. Але ж це крапля в морі», — додає Андрій Костиря.
«Ми склали 81 акт щодо псування сільгосппродукції через підтоплення. Збитки тільки по висадженій картоплі склали 251 250 гривень. По моркві, буряку й капусті ми ще не підбивали, оскільки за цими культурами складніше підрахувати вартість посівного матеріалу. Також були подані дві заяви щодо руйнації житлових будинків. Але рівень цих збитків мають обраховувати відповідні спеціалісти», — зазначив заступник селищного голови Олександр Косташ.
З метою дізнатися, яким чином влада і відповідальні за роботу дренажних систем вирішуватимуть проблему підтоплення, жителі селища ініціювали проведення сходки. Але почуте на ній їх не втішило. «Побудовані півстоліття тому дренажні системи ніколи не вирішували проблему з підтопленням Нової Маячки. Не випадково місцевим жителям за радянських часів пропонували виїхати звідси. Не захотіли, — констатує перший заступник голови Цюрупинської райдержадміністрації Вадим Безносенко. — Кілька років тому був розроблений проект нової системи водовідведення для селища. На жаль, усе заглухло на етапі експертної оцінки».
Як розповів начальник Херсонського обласного управління водних ресурсів Єгор Коваленко, з 17 наявних дренажних свердловин у Новій Маячці нині в робочому стані лише 9. «Коштів на їх роботу не вистачає. Посудіть самі: нині кожен насос тягне електроенергії на 193 тисячі гривень за 6 місяців. Ми ж отримуємо фінансування у тому ж обсязі, що й 5 років тому, коли електроенергія була значно дешевшою. Крім того, протягом останнього року дренажні насосні станції були розграбовані по всій області — у тому числі, одна в Новій Маячці. Ось вам і ставлення самих людей до цієї проблеми», — пояснює він.
Під час сходки люди вирішили звернутися до обласного прокурора з проханням дати оцінку діям керівництва облводгоспу під час підтоплення селища. А виділені райрадою 100 тис. грн. компенсації запропонували спрямувати на придбання нових і перемотку старих двигунів для дренажних свердловин. Прохання про надання допомоги вони направлять днями також і до обласної ради.
«Причиною останнього підтоплення у розташованій в подовому пониженні Новій Маячці стало одночасне випадання великої кількості опадів. Саме селище страждає як від ґрунтових, так і від поверхневих вод, які абсолютно між собою не пов'язані. Люди обурювалися: чому під час дощів ми не увімкнули більше насосів на дренажних свердловинах? Тому що, по-перше, це б зовсім не вирішило проблеми підтоплення поверхневими водами. А по-друге, тоді ми за місяць-два «спалили» б весь виділений на рік ліміт електроенергії. Тож насоси довелося б потім повністю зупинити», — пояснив «Новому дню» Єгор Коваленко.
Біда Нової Маячки у тому, що побудована ще за радянських часів система вертикального дренажу не вирішує проблеми поверхневого затоплення. Саме тому був розроблений проект будівництва менш енерговитратної і більш ефективної системи горизонтального дренажу. Цим займається управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. Поки ж нову систему не побудують, ми й далі відповідатимемо за роботу старої.
Крім того, жителям Нової Маячки вже зараз треба замислитися над тим, як вони забезпечуватимуть роботу дренажних свердловин у майбутньому. Адже не виключено, що після реформи місцевого самоврядування і децентралізації влади всі ці системи передадуть на утримання місцевим громадам.
Олег БАТУРІН
Новий день"№18(5169)30.04.2015
