На сторожі законності виборчого процесу на Херсонщині

25 травня в Україні відбудуться вибори Президента України. В умовах теперішньої суспільної-політичної ситуації це питання набуло широкого резонансу.

Яким чином органи прокуратури мають забезпечувати законність виборчого процесу? На це та інші актуальні питання журналіста відповідає прокурор Херсонщини Богдан Подубинський.

- Як відомо, органи прокуратури України та області відповідно до покладених обов'язків здійснюють прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів органами влади, державного і господарського управління та контролю, місцевими радами, їхніми виконавчими органами, підприємствами, установами та організаціями.

Слід зазначити, що відповідно до законів України «Про Центральну виборчу комісію» та «Про вибори Президента України» виборчий процес здійснюється на засадах законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес. Ніхто не має права втручатися і у діяльність виборчих комісій.

Тобто органи прокуратури України не уповноважені здійснювати нагляд за додержанням виборчого законодавства, у тому числі виборчими комісіями. Забезпечення законності під час виборчого процесу здійснюється відповідними компетентними органами влади.

- У такому разі, Богдане Володимировичу, розкажіть, хто ж відповідає за законність та прозорість виборчого процесу.

- Згідно зі згаданими вище законами організацію підготовки і проведення виборів Президента України, реалізацію і захист виборчих прав громадян України, дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу, контроль за дотриманням вимог законодавства України про вибори забезпечує Центральна виборча комісія.

Контроль за додержанням законодавства про вибори на відповідних територіях здійснюють окружні та дільничні виборчі комісії, орган ведення державного реєстру виборців.

- А якщо громадяни відчують утиски чи порушення їхніх прав на вільне волевиявлення, що необхідно їм робити? До кого звертатися?

- Знову ж таки, згідно з Законом України «Про вибори Президента України» (ст. 93, 98-99) всі без винятку скарги, що стосуються виборчого процесу, підлягають розгляду на засіданні відповідної виборчої комісії або судом.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, партій — суб'єктів виборчого процесу, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені у суді в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 99 Закону).

- Яка ж тоді роль органів прокуратури у забезпеченні законності виборів Президента України?

- Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним про-ведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, вони перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства.

Відповідно до статті 28 Закону виборча комісія зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, та за результатами прийняти постанову. Члени окружної та дільничної виборчих комісій згідно з абзацом 19 ч. 1 цієї статті мають право приймати документи, заяви і скарги, що надійшли до відповідної виборчої комісії.

Скарга, оформлена без дотримання вимог ст. 95 цього Закону, повертається відповідно головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно (ч. З ст. 96 Закону).

Отже, скарга виборця або іншого суб'єкта про порушення виборчого законодавства підлягає направленню виборчою комісією до органів прокуратури на підставі рішення, яке прийнято за результатами розгляду питання на її засіданні у разі виявлення ознак злочину чи іншого правопорушення та з урахуванням компетенції правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 114 Закону особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому Законом.

- Які ж можливі порушення законів під час виборів Президента України належать до компетенції правоохоронних органів?

- Їх може бути безліч, наприклад, поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету й територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. Забороняється: проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям грошей; публікації агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти кандидатів на пост Президента України та розповсюдження політичної реклами з часу припинення передвиборної агітації; оприлюднення в день виборів результатів опитування виборців щодо їхнього волевиявлення під час голосування до його закінчення.

- А чи існує кримінальна відповідальність за порушення виборчого процесу?

- Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у роботі виборчої комісії, фальсифікацію виборчих документів чи підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи їх фальсифікації, голосування виборцем більше ніж один раз, незаконне знищення виборчої документації, порушення таємниці голосування та порядку фінансування виборчої кампанії (ст. 157-159,159-1 КК України).

- Богдане Володимировичу, розкажіть, будь ласка, читацькому загалу, які вимоги до кандидата в Президенти України?

- Президентом України може бути обраний громадянин України, котрий на день виборів досяг 35 років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років. Особа вважається такою, що проживає на території України, якщо її місце проживання зареєстроване в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (ст. 9).

Право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, котрі мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії, а також шляхом самовисування відповідно до цього Закону.

- Дякую за змістовне інтерв'ю, бажаю миру та злагоди!

Олександр Андрієць
«Новий День» №21(5120) від 22.05.2014

© 2015 ИА «Херсонцы». Все права защищены.
Информационное агентство "Херсонцы". Свидетельство о государственной регистрации: КВ № 272-135Р от 15.12.2011
Редакция сайта может не разделять мнение автора и не несет ответственности за авторские материалы.
При копировании материалов со страниц ИА «Херсонцы», для интернет-изданий – обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка.
Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов.
Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.
Email: kherson.inform@ukr.net