Про нього відомо не дуже багато: кадровий офіцер, учасник АТО, волонтер, справжній чоловік і людина з незаплямованою репутацією.
Усі ці факти і риси дозволяють оцінити його шанси на перемогу як непогані. Детальніше про себе Олександр КРОМП розповів в інтерв'ю журналісту нашого видання:
– Олександре Петровичу, про вас не так багато написано в медіа. Чи місцевий ви взагалі?
Я народився у Виноградовому Олешківського (Цюрупинського) району в 1975 році. У цьому ж селі закінчив школу. Вступив до Херсонського училища міліції в 1993-му. Службу в системі МВС України розпочав у 1996 році, незабаром після цього вступив до Національної академії внутрішніх справ України і здобув вищу освіту.
За час роботи в правоохоронних органах пройшов шлях від оперуповноваженого карного розшуку до начальника відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. З цієї посади я звільнився в 2003 році і далі три роки займався комерційною діяльністю у Виноградівському споживчому товаристві на посаді заступника голови правління.
З 2006 року працюю в Державній фіскальної службі, в даний момент – начальником відділу з особливих справ, маю звання полковника податкової міліції. У 2016 – 2017 роках виконував бойові завдання в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей, керував спецпідрозділом. У мене є дружина і неповнолітній син.
– Чому ви вирішили піти в політику, адже раніше ви нею не займалися?
Коли я перебував в АТО, у моєму рідному селі запустили дуже правильний, на мою думку, процес об'єднання і оголосили вибори в ОТГ. Я взяв відпустку на три дні і приїхав до Виноградового для участі в них. Був обраний депутатом, так що трохи до політики я все-таки маю відношення. Але більшість проблем сьогодення, звичайно, потребує розв'язання на більш високому рівні.
– Наприклад, питання розвитку аграрного сектору економіки, про яке у передвиборчій програмі ви говорите? Чому для ваших виборців це дійсно важливо?
Адже райони, які я планую представляти у Верховній Раді – цілком аграрні. Я виріс в селі, мій батько працював у колгоспі. Отже, я розумію процеси, що відбуваються в сільському господарстві, яких законодавчих ініціатив вимагає ця галузь.
– Як ви ставитеся до відкриття ринку землі?
Селяни повинні розуміти, що вони виграють. По-перше, нормативна грошова оцінка в даний момент дуже низька – близько 23-26 тисяч за гектар. Це занадто мало для настільки родючого ґрунту. По-друге, близько 60% землі, яку люди здають в оренду суб'єктам господарювання, зараз не оформлено юридичними договорами. Необхідно забезпечити власникам гарантію збереження своїх паїв. А до цього моменту питання, я вважаю, є неактуальним.
Набагато важливіше зараз забезпечити фермерів нашого регіону, де немає справжніх агрохолдингів, пільговим кредитуванням. Землероб має впевнено дивитися в майбутнє: взяти гроші безвідсотково, вкласти їх в покупку техніки або засоби захисту рослин, виростити урожай. Саме на це повинні бути спрямовані законодавчі ініціативи мажоритарників Херсонщини.
– В іншому пункті вашої платформи ви акцентуєте увагу на необхідності збереження інфраструктури маленьких населених пунктів: установ освіти, медицини, культури. Як це можливо, якщо відбувається повсюдна оптимізація об'єктів соцкультпобуту?
У країні йде децентралізація, покликана зберегти кошти на місцях. Вона повинна позбавити громади від багаторівневого прошарку, який зараз визначає, кому і куди направляти субвенції та інше. Громада сама буде вирішувати, як використовувати свої гроші.
Якщо взяти, наприклад, медичну реформу. Коштами, виділеними на будівництво лікарських амбулаторій, розпоряджаються не ОТГ, а обласна рада. Через це громади не можуть в повній мірі контролювати якість об'єктів ще на етапі будівництва.
– Що ви, як людина військова, пропонуєте змінити в силовому блоці?
По-перше, у школах потрібно посилити роботу в частині національно-патріотичного виховання. Зараз вона знаходиться на недостатньому рівні.
По-друге, звернути більшу увагу на питання соціальної реабілітації військовослужбовців, забезпечення їх пільгами. Ті ж земельні ділянки дістаються учасникам бойових дій з великими труднощами. Це питання на рівні Виноградівської ОТГ мені довелося вирішувати особисто. Втім, це все зокрема. На державному ж рівні немає гідної програми допомоги бійцям ні «до», ні «після».
– Серед іншого, ви пропонуєте запровадити державну програму відтворення лісів. Може, для початку необхідно берегти те, що у нас є, не підпалювати і не пиляти?
Лісгоспи в даний момент державою не фінансуються. А ліс, між тим, не тільки страждає від знищення, а й банально схильний до навал шкідників і хвороб. Грошей на боротьбу з цими явищами не виділяється. Потрібно організувати державну підтримку лісгоспам – вони мають бути виключно державними підприємствами, підкреслюю це.
– А як бути з проблемою підтоплення, від якої нещодавно сильно постраждала Нова Маячка Олешківського району?
Ювілейне, Подо-Калинівка, Нова Маячка природно знаходяться в зоні підтоплення. Дренажні системи в селах були встановлені ще за часів Радянського Союзу. Вони справлялися зі своїм завданням раніше, але зараз змінився клімат, збільшилася кількість опадів, що випадають не за місяць або тиждень – разово.
Ще років з п'ять тому були розроблені проекти щодо позбавлення Нової Маячки від підтоплення. Вони весь цей час лежали в селищній та обласній радах і не реалізовані. Необхідно залучати фахівців-науковців, які вирішать, який саме дренаж необхідний селищу. А місцева влада зобов'язана зробити все можливе для попередження надзвичайних ситуацій.
– Які дієві механізми, на вашу думку, можуть допомогти перемогти корупцію і бідність в Україні?
У нашій країні дійсно величезна частина людей знаходяться за межею бідності. Держава спочатку пішла шляхом субсидування населення, потім вдалася до механізму адресної допомоги. Однак всі ці підходи необхідно міняти в корені. Ціна того ж газу для споживача повинна формуватися з розрахунку його реальної собівартості, а не ринкових цін в Європі або Росії. Не забувайте, що енергоносій – це основна складова більшості комунальних тарифів. Вважаю, що газових монополістів необхідно поставити в жорсткі рамки на державному рівні.
– А що стосується корупції?..
Скажу так: якщо закон поганий – його необхідно змінити, але громадяни повинні дотримуватися чинного законодавства. Не повинно бути телефонного права або "договірняків". Коли ми навчимося жити за таким принципом – у країні все налагодиться. Крадіжка бюджетних грошей – явище ганебне і неприпустиме, воно повинно каратися найсуворішим чином. Як тільки ми досягнемо цього – з'являться гроші на соціалку, розвиток, інновації та інше.
– Якщо підсумувати нашу розмову, визначте, які законодавчі ініціативи ви плануєте просувати в парламенті?
Деякі з них я вже назвав, інші – стосуються близьких мені податкової та митної сфер. Наприклад, я виступаю за введення обов'язкового нульового декларування. Кожен громадянин повинен відзвітувати про свої доходи та майно. А також – нести за це відповідальність.
Далі – реформування правоохоронних органів. У людей багато питань до реформи поліції, вони вважають, що туди прийшло багато непрофесійних кадрів. А в правоохоронній системі помилкам не місце.
До того ж, необхідно нарешті розібратися, хто ж все-таки здійснює нагляд за економічними правопорушеннями у країні. Зараз цим займаються аж чотири силові структури.
Якщо ж у загальному сенсі, то, серед іншого, безліч функцій з державного рівня необхідно передати на місця. Громади мають самі вирішувати, як і на що використовувати кошти.
– Дякую за розмову, бажаю вам успіху!
Спілкувався Володимир ВОЛНЯНСЬКИЙ
