Добром зігріте серце

Сьогодні, 15 грудня – день народження Зорі Соломонівни Орлової, відомого херсонського архівіста та краєзнавця, Почесного члена Спілки архівістів України.

В її життєвій долі відбилися круті злами в історії тоталітарної держави. Народилася в Москві. Дитинство пройшло у Сибіру, куди було вислано батька – колишнього учасника громадянської війни, кадрового військового, викладача ленінградської Академії ім. Толмачова, повністю розформованої після вбивства С.М. Кірова.

Пізнала гіркоту буднів сім'ї „ворога народу ". Після переїзду родини до Херсона, Зоря Соломонівна із відзнакою закінчує місцевий педінститут, а з 1950 року починає працювати науковим співробітником в облдержархіві. Та через три роки довелося виїхати за місцем призначення її чоловіка – до селища Холодне Магаданської області (йому доручили керувати лікарнею табору для політв'язнів; тоді кілька випусків трьох медичних інститутів були направлені у розпорядження «Дальбуду» СРСР, якому підпорядковувались виправно-трудові табори).

Зоря Соломонівна працювала технарядчиком - табельником на Утинському гірничому комбінаті, що був однією із суворих «зон». Зі спогадів: їхала на Схід до ворогів народу, а зустріла багато розумних, неординарних особистостей. Після Колими повертається до улюбленої роботи в облдержархіві.

Свій фах архівіст піднесла до рівня високого мистецтва. За півстоліття роботи в держархіві, завдяки зусиллям Зорі Соломонівни вдалося наблизити до нащадків цілі пласти історії рідного краю. Вона буквально воскресила із небуття багато достойних імен херсонців, зробила їх нашими сучасниками.

У доробку архівіста – участь у випуску десятків фундаментальних досліджень. З. С. Орлова була одним із співтворців двох видань тому „Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область " (1972, 1983), таких помітних видань, як "Херсону 200 років. 1778-1978.", „Минуле служить сьогоденню ", путівників по держархіву, безлічі його збірників, публікацій в обласній пресі.

Перу З. С. Орлової належать майстерні розвідки про Дмитра Яворницького, Софію та Олександра Русових, інших світочів нашої духовності. А ще її яскравий дар публіциста-популяризатора історії розкрився у багатьох передачах обласного телебачення та радіо. Образи непересічних особистостей Херсонщини вимальовувалися яскраво та рельєфно, хоча мало хто знав, що такі життєписи вибудовувались, буквально за мікрофактами, роками та десятиліттями. Пам'ятаю одну з таких блискучих робіт – історичний нарис „Знімок з-за тюремних грат" про талановитого журналіста-фотомайстра Олександра Петражицького.

Після виходу на заслужений відпочинок, З.С. Орлова два десятиліття, на громадських засадах, допомагала колегам у роботі. Відтоді, як долати шлях до архіву стало вже не під силу, постійним місцем її роботи стало домашнє помешкання. В останні роки, завдяки копіткій праці дослідниці, вийшов каталог цінних фотодокументів, зібраних нею та колегами за багато років у центральних архівах Москви, Ленінграда, Києва. Тривалий час вони лежали «мертвим вантажем», а нині «працюють».

Зоря Соломонівна дослідила також дуже цікаву та майже не розроблену тему – історію створення та функціонування на Херсонщині трьох морехідних двокласних шкіл – Бериславської, Олешківської та Голопристанської. Діяльність двох останніх пов'язана із Прибалтикою, адже звідти, свого часу, прибула частина викладачів із курсантами. Нещодавно плід цих пошуків, що можуть бути поштовхом для подальших розробок колег, вийшов окремим виданням.

Особливо теплі стосунки у неї склалися із працівникам краєзнавчого відділу обласної наукової бібліотеки ім. О. Гончара (починаючи з 1949 р. здійснено багато спільної творчої роботи, тож цей храм знань завжди для неї – рідний дім). Бібліотекарі-краєзнавці постійно постачають ветерана книжковими та журнальними новинками. Незмінний зв'яковий на лінії «бібліотека – Зоря Соломонівна» – херсонський краєзнавець В. А. Хмель.

Архівіст Орлова щедро обдаровує своїми енциклопедичними знаннями усіх, кому доводиться із нею спілкуватись, тож може з повним правом вважатися співавтором і багатьох краєзнавчих розвідок, і наукових робіт. Коло її дослідницьких інтересів неосяжне, й у різні часи, до цього щедрого та світлого джерела припадали сотні і сотні людей.

Дорогій Зорі Соломонівні зичимо здоров'я та світлих літ!

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО
м. Херсон