Очеретяні хвилерізи херсонського Прилимання

Очеретяні хвилерізи херсонського Прилимання

Ми з насолодою милуємось мальовничими пейзажами глиняних каньонів прилиманського (станіславського, олександрівського, широкобалківського та ін.) узбережжя Білозерського району на Херсонщині, візерунками проток, єриків, озер, лиманів гирла Нижнього Дніпра.

Ці чудові полотна рідної природи нікого не залишать байдужими. Не охоплені раніше увагою шанувальників мандрівок місцини все більше притягуватимуть та радуватимуть новими відкриттями.

Однак, не лише естетичним спогляданням має бути наповнене наше спілкування з навколишнім світом. Маємо шукати шляхи природозбереження, продукувати ідеї, пропозиції екологічним службам, місцевим органам влади, аби спільними зусиллями поліпшувати стан довкілля.

На світлинах зафіксовано зріз прилиманських скель у своєму величному «фортечному» стані на ділянці Станіслав-Олександрівка. Споглядання Дніпровсько-Бузького лиману у різних природних станах з такої «верхотури» в останні роки все більше захоплює туристів, подорожуючих, шанувальників фото- та відеозйомок, польотів на парапланах...

Екзотичний висотно-глиняний ландшафт Прилимання степової Херсонщини – одна з її природних родзинок. Разом з іншими природними принадами (водними, ботанічними, рекреаційними...)мальовничі скелі над Лиманом можуть суттєво розширити уявлення про туристичний потенціал наших населених пунктів.

Але це лише один бік медалі, бо маємо рахуватися і з викликами стихії та протидіяти їй. На світлинах бачимо картини зовсім іншого, руйнівного, характеру: хвилі Лиману без зупину наступають на берегову лінію, крутосхили постійно підмиваються, внаслідок чого потужні маси глини сповзають униз до води, замулюють прибережжя.

Отож, про учорашні лінії скель, зруйнованих водою, нагадують лише довгі жовті смуги уздовж лінії берега та жовті острівці глини...

Очевидно, що на певних ділянках лиманські береги вимагають укріплення. Зокрема, свого часу, частину берега – від Станіславської коси до початку скель у бік Олександрівки–укріпили кам'яними брилами (станіславці називають цей насип дамбою), нині ж такі роботи з такого ж матеріалу були б нереально коштовними.

Але природа підказує рішення: скелі, від розмиву хвилями, можуть захищатися... очеретом, так би мовити, очеретяними хвилерізами. На світлині я зафіксував у селі Широка Балка вид берега у бік Станіслава: бачимо, як потужно захищають узбережжя очеретяні зарості!

Очерет – не каміння, що потрібно доставляти казна звідки, він постійно прибуває з Лиману, легко укорінюється, швидко розростається, його потрібно було б лише цілеспрямовано розсаджувати на проблемних ділянках!

Світлини свідчать, що під скелями, у бік Олександрівки, очеретяні купини також почали закріплюватися на прибережному плесі, а також «чіплятися» до берега, але все це відбувається хаотично,лише на невеличких ділянках, берегоукріплюючий ефект від цього незначний.

Можливо, з часом виникнуть фінансові та технічні можливості створювати суцільні очеретяні стіни на ділянках, на які активно наступають лиманські хвилі, а без цілеспрямованої людської діяльності цього не досягнути – природі потрібно допомагати.

Так, в якості очеретяної «розсади», можна використовувати вже укорінений у прибережжі очерет. У сприятливий, за погодою, час такі роботи могла б виконувати не чисельна бригада берегоукріплювачів.

Як свідчать фахівці, висока напівводяна рослинність – зарості очерету озерного і комишу звичайного – незрівнянно краще пристосована до зростання на відкритому плесі, аніж, наприклад, зарості верби.

Хвилегасна можливість очерету і комишу дуже велика, але ясно, що досягнути надійного рослинного захисту берегів швидко не вдасться, це справа років і років.

Така думка: якби подібні берегоукріплювальні роботи, при забезпеченні певною механізацією, стали системними та були під опікою природоохоронних структур, вдалося б надійно та відносно незатратно захищати скелі – унікальну окрасу Прилимання (представники туристичної галузі вже маркетингово «охрестили» їх «херсонськими горами»).

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
світлини автора (2012-2017 рр.)

Херсонцы в твиттере