Як на Херсонщині два Палаци не хотіли разом жити
Адже чи дійсно є реальні підстави для такої стурбованості, чи вони примарні? Спочатку лунали гучні, навіть здається дещо панічні заяви, про нібито приховані плани щодо ліквідації Палацу молоді і студентів (ДКТ), як самостійної творчої одиниці та включення його до складу Палацу культури. І це за формою нагадувало спроби маніпулювання громадською думкою, адже такі дії ніким не планувалися.
Потім чутки розсіялись, і можливо, відчайдушні захисники інтересів всієї культурної Херсонщини просто не розібрались до кінця у ситуації, а безпідставні заяви – звинувачення, нажаль, стають нормою нашого громадського життя.
З часом критична громадська риторика стала більш конструктивною, однак окремі фобії, так і не зникли. Після розвінчання тези про ліквідацію ДКТ, розпочалися активні дискусії про неможливість співіснування під одним культурним дахом „двох самобутніх закладів" - „навіщо з них робити комуналку"?
І тут було порушено дуже цікаве питання. В чому ж дійсно полягає самобутність Палацу молоді і студентів та Херсонського обласного палацу культури? І які ж художні номери та програми, що готують творчі колективи Палаці молоді не можуть виконуватись Херсонським обласним палацом культури? Невже то дійсно небо впаде на землю, якщо таке станеться?
Чому ж творча молодь Херсонщини не може перебувати у складі Обласного палацу культури? Чому вона не зможе радувати херсонців своїми виступами? Хто їй буде там заважати? Чи дійсно обидва „Палаци" розділені глибокою культурною прірвою високого академічного чи сучасного мистецтва і не можуть обняти один одного?
Звісно є й соціальна складова, якщо б таке об'єднання планувалося то дирекція та бухгалтерія Палацу молоді і студентів залишилася б без посад і це була б дійсно велика втрата для культурного життя Херсонського краю. Однак цього не планується.
Хоча чому б і ні! Ну, а якщо й дійсно так не хочеться «комуналки», то керівництву обох Палаців можна було б не побоятися і подумати про об'єднання творчих зусиль під прапором обласного культурного центру області, виступити з відповідною ініціативою та зробити все, щоб вона не завадила культурному розвитку Херсонщини.
На цьому фоні висунута теза про те, що філармонія нібито сьогодні в пріоритеті (а саме вона переселяється в напівзруйнований «будинок офіцерів») нічого окрім іронічної посмішки не викликає.
В 2019 р. виповниться вже 20 років як згоріла будівля Херсонської обласної філармонії і з тих пір змінилося багато керманичів, а вона й досі позбавлена власного концертного залу, власної репетиційної бази.
І це єдиний на всю Україну випадок, це культурний жах і мистецький сором Херсонської області. З огляду на це ініціатива Херсонської обласної ради та ХОДА виглядає цілком слушною.
Не слід також забувати й про те, що кожна суперечлива, неординарна ситуація завжди дає поштовх для позитивного розвитку. Так, наприклад, Херсонський обласний палац культури, у даному випадку, здобуде власний концертний майданчик. А Палац молоді і студентів отримає можливість продемонструвати гостинність та синергію спільних творчих зусиль.
І не можна тут не погодитись, з критично налаштованою громадськістю про необхідність складення „графіку почергового користування" концертною залою. І зробити все, щоб не було суперечок з приводу розташування директорських кабінетів й інших важливих аспектів спільного творчого життя двох Палаців.
Будемо ж сподіватись, що співіснування Палацу молоді і студентів та Херсонського обласного Палацу культури під одним культурним дахом сприятиме взаємозбагаченню їх мистецьких потенціалів.
ВІН – це потужний творчий ДОСВІД, в особі Херсонського обласного палацу культури, та ВОНА – прекрасна творча ЮНІСТЬ, в особі Палацу молоді і студентів будуть разом. А Херсонська обласна філармонія принаймні отримає надію на гідне мистецьке майбутнє.
А то й зовсім сумно стане...
Іван ВИШИВАНЮК
„...як на Херсонщині два Палаци не хотіли разом жити, між собою та й по-братські мистецький хліб - сіль ділити".